Відповіді до теми: творчість М. Некрасова
1. Який вплив мали дитинство і юність поета на його творчість?
Ф. Достоєвський сказав про Некрасова, що його серце було поранене ще на початку життя. Ця рана ніколи не загоювалась, вона була початком і джерелом всієї пристрасної і страдницької поезії Некрасова. 16-річний юнак на власному досвіді відчув, що таке голод і поневіряння, коли, обравши свій шлях у житті, залишився без батькової підтримки.
Був у Некрасова і спомин із раннього дитинства: Волга, бурлаки тягнуть баржу, лямки до крові врізаються у засмаглі тіла… Короткий відпочинок.
2. Яким був початок творчого шляху М. Некрасова?
Перша поетична збірка Некрасова “Мрії і звуки” вийшла з друку в 1840 році, але майже нікому з поціновувачів новинок літератури не дісталася. Весь наклад викупив автор і знищив, не витримавши шквалу критики. Тільки через п’ять років він зважився показати найвідомішому на ту пору критикові В. Бєлінському свій вірш “У дорозі”.
3. Які елементи поетичного новаторства М. Некрасова ви знаєте?
Серед найголовніших – поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації тощо.
4. В чому схожість і відмінність двох великих поетів – Шевченка і Некрасова?
Шевченко і Некрасов – два поети двох народів. Вони жили за однієї історичної доби, торкалися у творчості одних і тих самих тем, друкувалися в одних і тих самих часописах. Однак кожен відзначався своєю індивідуальністю в поезії, власним талантом і своїм місцем у колі шанувальників літератури. Існували і протиріччя між поетами. У квітні 1858 року Т. Шевченко зробив запис у щоденнику, в якому різко розкритикував поезію Некрасова. Вчені-літературознавці і досі сушать собі голову над причиною несхвального відгуку. Про реакцію М. Некрасова мало що відомо, та після смерті Шевченка він написав вірш-присвяту своєму колезі.
5. Які часописи видавав і редагував М. Некрасов?
З 1847 по 1866 рік М. Некрасов був видавцем і фактично редактором журналу
“Современник” (на ту пору – орган революційно-демократичних сил Росії). Після закриття “Современника” здобув право на видання часопису “Отечественные записки”. Впродовж 10 років залишався його видавцем, активно друкувався на сторінках часопису.