Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Весняний Великдень

Весняний Великдень

Весняний Великдень у язичницьких племенах був початком періоду святкування божеств Лади та Дани, а також Ярила – сонця в сузір´ї Овена, – який уявлявся парубком на білому коні, що запліднює землю. Це було пов´язане із культом води (дощу, роси, водоймищ), якій поклонялись у цей період, і яка займала важливе місце у забавах. Наприклад, у Волочильний (Волочебний) понеділок після Великодня: “Дівки того дня дають легіням (парубкам) галунки (крашанки) і писанки. Не дає сама, а ховає за пазуху, а легінь відбирає від неї, завівши уперед з нею

легку боротьбу. Діставши врешті, веде дівку до води, обіллє водою, буває що й скупає цілу”. Поливання водою у більшості випадків було пов´язане із поклонінням Дані і для праслов´ян виконувало очисну функцію.

Як і для інших поганських народів, весна для наших предків була періодом початку ритуальних ігрищ (чи гульбищ), метою яких було накликати родючість у природі, сприяти родючості полів. Цю традицію М. Грушевський пов´язує з виникненням парубочих та дівочих громад: “Сходини цих громад, парубоцької і дівоцької, відбувались або принагідно з приводу різних свят і публічних обходів або в спеціально

на те призначені пори року, епізодично чи більш постійно, сезоново, на окремих, традицією освячених місцях, під голим небом і в спеціальних хатах, як по сезону. Сходини, зв´язані з вегетаційними святами і церемоніями, у зв´язку з ними мусіли набирати оргія-стичного характеру, який проступає в деяких деталях весільного обряду і весняних та літніх забавах і грах. Поза тим вони служили для парування – або як передвступні забави, які мали на меті зближення, знайомість, порозуміння молодців і дівчат, або як форма самого парування, яке дійсно заходило тут же, на грищах і забавах, між обома групами, молодецькою і дівочою. Деякі гри і забави (особливо весняні), що в різних стилізованих і символізованих образах представляють заволодіння молодцем дівчини, правдоподібно віддають досить близько старі форми сього парування…”.

Мали весняні традиції й господарське значення, яке простежується крізь давні звичаї. Такими, зокрема, були обряди першої борозни, що відтворювали новорічну оранку; ритуали, пов´язані з першим вигоном худоби.

Значна кількість весняних ігор відтворює давні уявлення про світ та життя, а також первісний уклад древніх часів. Творячись у різні історичні періоди, вони донесли до нас різноманітні погляди та традиції.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір-опис на тему “Весняний ліс” Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі. А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру. Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній...
  2. Найбільше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. Донедавна його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки й писанки й поважати віру, звертатися з надіями й проханнями до Бога. Зараз ті...
  3. Про що мені співав весняний струмочок (твір-розповідь) Мені завжди було цікаво, звідкіля беруть початок весняні струмки. Коли ранком я виходив на вулицю, здавалося, струмочків не було й близько. За ніч весняні морози покривали землю крижаною кіркою, під якою і ховалися калюжі й струмки. Під напівпрозорим льодом можна було побачити те, що ніс із собою струмочок вчора і...
  4. Найвеличніше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога....
  5. Весняний пейзаж Цього року весна прийшла зненацька. Якось із-за хмар визирнуло сонце – і потекли струмки. Подув вітерець, за три-чотири дні все висушив. Загомоніли птахи: їм багато треба встигнути зробити до приходу осені. Але коли ще та осінь… А тепер весна! Я іду до гаю, і в блакить безкраю Серце моє лине...
  6. Весняний ранок Над темним безмежжям лісів, які з усього боку затуляли небокрай, сходив весняний ранок. У повітрі чути було пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої, покропленої росою трави. Біля струмків, ще повноводних від весняної повені, золотилося латаття, мов коштовне гаптування на зеленому килимі. Перед сходом сонця...
  7. Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Перекладач: В. Коротич Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Я надвечір побачив їх – Життєрадісно йшли сюди Від торгових рядів своїх Між старих кам’яниць ряди. Я, проходячи, їм кивав І казав...
  8. Оповідання “Старі батьки”, “Місяць” та “Весняний акорд” При написанні оповідання “Старі батьки” (1910) письменниця відштовхувалася від реального прототипу. Герой її, Костин, міцно тримається землі, любить її більше, ніж інші селяни, а тому й знає багато її “секретів”. Така характеристика селянина не нова в творчості О. Кобйлянської: вона бере свій початок від повісті “Земля”. Але в оповіданні наявна...
  9. Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, ко­ли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашан­ки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась...
  10. Скорочено “Мертвецький великдень” Квітка-Основ’яненко Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька, дуже багатого: була й скотинка, і усяка худоба, а сина не було, тільки дочка. Так батько її, подумавши, та узяв сироту, сього Нечипора, замість дитини, та й вигодовав його,...
  11. Константи Ільдефонс Галчинський Великдень Йогана Себастіяна Баха Константи Ільдефонс Галчинський Великдень Йогана Себастіяна Баха Перекладач: О. Карпенко Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Вся родина виїхала в Гаген, Сам тепер у величезнім домі Вкраплюю у тишу свої кроки. І смішать мене тих рам...
  12. Сирітська доля в поезіях Т. Г. Шевченка (“Мені тринадцятий минало…”, “На Великдень на соломі…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! Т. Г. Шевченко Рано залишившись сиротою, Т. Г. Шевченко, як ніхто інший, розумів гірку долю сиріт і у своїх поезіях неоднора­зово звертався до цієї теми. Автобіографічним є вірш Т. Шевченка “Мені тринадця­тий минало…”,...
  13. Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало…” та “На Великдень, на соломі…”) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним....
  14. ВЕЛИКДЕНЬ. Л. ПОЛТАВА “ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ”. Я. ЯКОВЕНКО “ПРО ПИСАНКИ” Мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; сприяти розширенню лексичного запасу учнів; виховувати повагу до народних свят. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до...
  15. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій Прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя...
  16. Фольклор – система духовного життя народу 1 Етнічні особливості фольклору. (Кожен народ, кожна нація має неповторний характер, систему поглядів, уявлень, свою творчість. На формування своєрід­них рис, якими відрізняється кожна нація, впливають географічне розміщення країни, її історичний розвиток, заняття та ремесла людей. Це зумовлює різно­рідність, розмаїття, багатошаровість фольклорних традицій.) ІІ. Основні світоглядні системи українського фольклору. 1. Дохристиянські...
  17. Український національний одяг Національний одяг – це святиня кожного народу. Вишита сорочка, вишитий рушник, хустка – здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу – це повага до свого роду, народу. Наші предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності. Із правіків одяг українців мав бути...
  18. Твір-роздум на тему “Вода” Як рідко ми замислюємося над звичними для нас речами. А буває, що їх значення для нас неможливо переоцінити. Наприклад, усім відомо, що вода – джерело життя. Але чому саме? Спробуємо розібратися. Якби не виняткове розташування Землі, завдяки якому дві треті нашої планети вкривають океани, ми би ніколи не з’явилися на...
  19. Світлого травня привітання У травні природа своїм пишним розквітом сповіщає нам, що вже недовго залишилося чекати літа. О цій порі особливо яскраво зеленіють рослини, одягають ошатне біло-рожеве вбрання фруктові дерева, розкриваючи свої обійми сонячним променям. Повітря сповнене пташиного щебетання, пахощами весняних квітів. І люди рухаються якось жвавіше, дивляться веселіше, змінивши теплий одяг на...
  20. Герой роману-поеми Шарля де Костера “Легенда про Уленшпигеле й Ламме Гудзаке” Цей роман був одностайно визнаний “фламандською Біблією”, “книгою батьківщини”, першою історією, “у якій бельгійці відчули смак і аромат своєї землі й свого часу”. Дія відбувається в XVI столітті, точна дата початку подій – 21 травня 1527 року, день народження двох хлопчиків: Пилипа, іспанського інфанта, згодом – короля, поневолювача Фландрії, і...
Весняний Великдень
«
»