ВЕЛИКИЙ РОЗІГРАШ ВЕЛИКОГО НЕВІДОМОГО – ДОБА ЛИЦАРІВ І ЛИЦАРСТВА
Вальтер Скотт (1771-1832)
Літературний багаж. Які твори В. Скотта ви можете назвати? Про що в них ідеться?
Мало хто з письменників приховував від читачів свої літературні заслуги так ретельно, як робив це Вальтер Скотт. Тривалий час його твори виходили анонімно (без зазначення імені автора) або під вигаданим прізвищем. І хоча сучасники здогадувалися, чиєму перу належать романи, що здобули неабияку популярність, Скотт уперто оберігав свою таємницю, відхиляючи будь-які натяки.
Схоже, літературний розіграш був для митця привабливішим за
В. Скотт народився 15 серпня 1771 р. в Единбурзі. Змалечку закоханий у природу й славне минуле своєї батьківщини, він присвятив шотландській темі чимало творів. Власне, і сталий інтерес до історії, що став підгрунтям значної частини його художньої спадщини, сформувався під впливом легенд, пісень
В університетські роки, студіюючи юриспруденцію, Вальтер найбільше цікавився тими дисциплінами, що давали уявлення про минулі епохи. Тоді він перечитав сотні книжок історичного змісту. Не перешкодила його захопленню й подальша служба. Незважаючи на численні справи в суді, Скотт знаходив час для подорожей, досліджував місцевості, що зберегли сліди давнини, збирав фольклорні пам’ятки й колекціонував старожитності. Згодом на тлі таких інтересів у письменника виникла ідея створення історичного роману, який мав об’єднати факти й фантазію, історію та художню літературу.
Літературознавча довідку
Історичний роман – роман, у якому змальовано історичні події та картини життя минулих епох. У сюжеті такого твору реальні факти поєднано з художньою фантазією, а поруч з історичними особами діють вигадані персонажі. Усе це спрямовано на відтворення духу зображуваної історичної доби.
В епізодах, мові персонажів історичних романів наявні прикмети минулого, як-от: імена історичних героїв, описи давніх звичаїв, згадки про історичні події, відтворення особливостей мови певної доби тощо. Сукупність таких елементів називають історичним колоритом.
Важливу роль в історичному романі відіграє також місцевий колорит – описи побуту, традицій та уявлень, які визначають своєрідність характеру й способу життя певного народу.
Перший історичний роман Скотта – “Веверлі” – вийшов друком 1814 р. без зазначення імені автора. Пеймовірний успіх цього твору надихнув письменника на створення серії історичних романів. Спочатку він черпав задуми з історії Шотландії, але згодом почав звертатися до минувшини інших європейських країн, зокрема Англії та Франції. Інколи Скотт послуговувався літературними “масками”, як-от у романі “Айвенго”, нібито написаному англійцем Лоренсом Темплтоном.
Своєрідним свідченням величезної популярності романів Скотта (а водночас і свідченням майстерності, з якою він приховував своє авторство) є анекдотичний випадок в единбурзькому суді. Суддя лорд Германд, палкий прихильник творця “Веверлі”, постійно носив із собою книжки свого кумира й наполегливо рекомендував їх знайомим. Якось під час процесу він вирішив навести цитату з роману Великого Невідомого, але, прочитавши кілька рядків, захопився… Спочатку колеги намагалися зупинити дивакуватого суддю, але невдовзі й самі зацікавилися текстом, що лунав у залі засідань. Забувши про справи, судові чиновники дослухалися до кожного слова, сміялися, аплодували й раділи, немов діти. А тим часом біля лорда Германда мовчки сидів секретар суду В. Скотт…
Літературна кухня
У романі “Айвенго” (1819) Скотт уперше після низки книжок, присвячених темі Шотландії, звернувся до англійської історії. Дія твору відбувається наприкінці XII ст., за доби протистояння корінного саксонського населення норманам, що завоювали Англію в XI ст. Під пером письменника цей історичний факт перетворився на барвисту картину суперечливого співіснування двох “племен” – переможених, що “вирізнялися простацькими, домашніми, грубими звичаями та волелюбним духом”, і переможців, “наділених шляхетним духом бойової слави та особистого завзяття”1.
У складному за будовою сюжеті роману наявні чотири основні лінії. Перша з них – історія кохання Айвенго й Ровени. Це – розповідь про лицаря, який своєю звитягою прокладає шлях до одруження з Прекрасною Дамою. Друга лінія – політична’. її втілено в зображенні боротьби за трон між королем Річардом Левове Серце та його братом принцом Джоном. Третя лінія пов’язана з образом красуні Ребеки, яка стала жертвою переслідувань лицаря де Буагільбера. За допомогою цієї лінії письменник викриває жорстокі звичаї та забобони середньовічної доби. Зрештою, четверта лінія розповідає про життя лісових розбійників.
Працюючи над “Айвенго”, Скотт спирався на документальні джерела. Крім того, надзвичайно багатий матеріал надавав йому фольклор, зокрема англійські балади про Робіна Гуда. Саме з них походить образ ватажка лісовиків Локслі, який під пером письменника набув нового блиску й ще більшої привабливості.
Цікаво, що ім’я головного героя Скотт запозичив з давнього вірша: згаданий там маєток називався “Айвенго”. Письменник був зачарований старовинним звучанням цього слова, а тому й використав його у своєму історичному романі. Отож навіть деталі у творі підпорядковано основній меті – створити багатогранний і достовірний образ Середньовіччя.
Майже два століття найкращі романи В. Скотта незмінно викликають інтерес читачів. Така популярність зумовлена грунтовними описами давніх традицій і звичаїв, яскравими замальовками мирного і воєнного життя людей минулого, а також майстерною інтригою2.
Однак художня сила романів Скотта полягає насамперед у тому, що історія в них набуває особистого виміру. Змальовуючи певний соціальний конфлікт, письменник висвітлює його наслідки в долях людей, втягнених у вир історії, – відомих особистостей і простих обивателів, безпосередніх учасників і безсторонніх свідків. їхні думки та почуття, їхні суперечливі погляди на історичні події, власне, й утворюють пістряве плетиво життя зображуваної доби. А крізь це плетиво письменник завжди протягує “червону нитку” – гуманістичну3 ідею, яка поєднує його персонажів із читачами. Саме тому історичні романи Скотта не замикаються на минулому, а відкриваються в щоразу нову сучасність.
1 Цитати з передмови В. Скотта до роману “Айвенго”.
2 Інтрига – складне й напружене сплетіння дій персонажів, які задля досягнення поставленої мети вдаються до хитрощів або приховування своїх намірів. Інтрига зазвичай уводиться в сюжети з пригодницькими елементами.
3 Гуманістйчний – від гуманізм: ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.
Перевірте себе
Чому творчу біографію В. Скотта можна назвати незвичайною? Як розвивався інтерес письменника до історії в дитячі та студентські роки? Яку роль відіграло це захоплення в його літературній творчості? Дайте визначення поняття “історичний роман”. Що таке історичний та місцевий колорит? Назвіть характерні ознаки історичних романів В. Скотта. Поясніть, що таке інтрига. Робота в парах, Як ви гадаєте, чому В. Скотт так пильнував таємницю Великого Невідомого? Підготуйте стислу презентацію на цю тему. Можливо, вам стане в пригоді девіз письменника: “Збережений, доки закритий”.
Перед читанням. Читаючи уривки з роману “Айвенго”, простежте, які саме звичаї та уявлення доби Середньовіччя відтворює автор.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)