Home ⇒ 📕Твори з рідної мови ⇒ Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум)

Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум)

Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було голодне. Шерсть на ньому звалялася, так що не можна було визначити, якого вона кольору. Цуцик дрібно тремтів – чи то від холоду, чи то від страху. Ми поділилися зі щеням сосискою. Підкріпившись, він почав леститися до

нас. “А цікаво, чи уміє він плавати?” – запитав я. “Навряд чи його у воду заманиш і сосискою, – відповів Дмитрик. – Усе-таки холодно ще”. “А навіщо його заманювати?” – сказав я і штовхнув щеня у воду. Від підмостків до води було понад напівметра. Щеня, дійсно, попливло, але видертися на берег не могло, застряло в очереті. Воно голосно скавучало, ніби кликало на допомогу. “Ну, чого стоїш? – запитав Дмитрик. – Іди діставай”. “Я не полізу в холодну воду”, – відповів я. Тоді мій товариш роззувся, засукав холоші і ступнув у воду. Щеня він вирішив віднести додому. Дмитрик сказав: “Нехай
обігріється, а там десь прилаштуємо”.
Через кілька днів я прийшов до товариша в гості. Із сусідньої кімнати вискочив рудий пухнатий клубок і радісно скавучав. “Впізнаєш? – запитав Дмитрик. – Щеня ми залишили й назвали Бубликом”. – “Чому Бубликом?” – “А бачиш, хвіст у нього так закручений, що нагадує бублик”, – засміявся друг.
Щеня підбігло до мене. Я нахилився, щоб погладити його. Бублик дружелюбно лизнув мою руку. Я почервонів. Мені стало соромно, що я так бездушно обійшовся з ним на березі річки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох – і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді...
  2. “Вчинок, який я зробив в житті, про який я жалкую в сьогоденні і ніколи не зроблю в майбутньому” Напевно, кожному з нас властиво робити вчинки, про які в подальшому ми починаємо шкодувати. Ідеальних людей, як і ідеальних вчинків, відповідно не буває. У своєму житті я здійснювала багато чого, про що зараз моторошно каюсь. Шкода, що прогрес не дійшов до такої міри, щоб люди могли змінювати той чи інший...
  3. Твір Гончара, який мені найбільше сподобався Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, О. Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу. Його улюблені герої – трудівники і воїни, мислителі і творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих душевних поривів і активного діяння. У них – справедливих, працьовитих, мужніх, чесних...
  4. Скажи мені, хто твій друг… (твір-роздум) Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І...
  5. Твір на тему – Герой повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому, зі сторінко його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння котрих і породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї й...
  6. Що мені дає знайомство з життєвим шляхом великих людей (твір-роздум на морально-етичну тему) Із дитинства ми прагнемо когось наслідувати. Спочатку батьків, потім вихователів у дитячому садку, згодом – учителів. Іноді нашими кумирами стають герої кінофільмів або книг. А коли ми дорослішаємо і прагнемо утвердження у власних очах і очах однолітків, то обираємо для наслідування визначну особистість. Більшою мірою, це буває ненавмисне. Просто випадково...
  7. Твір-роздум на тему: Що відкрила мені лірика Сергія Єсеніна? У Сережки є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму, як ніхто іншої. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – от його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв. За темну гряду лісу сідало руде, нечесане, начебто спросоння, сонце. Востаннє освітило багряною зливою лучачи...
  8. Який життєвий шлях мені обрати? Хто не мріяв у дитинстві стати у майбутньому вчителем, артистом, водієм тощо? Але ці мрії залишаються у дитинстві і разом із дитинством ідуть у минуле. Ти стаєш дорослим, самостійним, невдовзі повинен закінчити школу – і саме в цей час гостро постає питання: який життєвий шлях обрати? Є щасливці, ті, хто...
  9. Герой повісті “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна,...
  10. Благородний вчинок Грицька (За оповіданням Б. Грінченка “Грицько”) Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалюван­ня дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько”...
  11. “Який із вивчених творів мені найбільше сподобався у 9 класі з світової літератури і чому?” За час навчання у дев’ятому класі я дізнався багато нового, в тому числі прочитав величезну кількість корисних і надзвичайно цікавих літературних творів як української, так і світової літератури. Звичайно, як і з іншими життєвими явищами і досвідом, деякі твори дійсно запам’ятовуються надовго, тому що вони цікаві і захоплюючі, а інші...
  12. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна,...
  13. Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і...
  14. Чи правий мій однокласник? (твір-роздум) Одного разу після уроків ми з однокласниками зібралися на шкільному подвір’ї пограти у футбол. Гра йшла не жваво, воротар був слабкий, пропускав багато м’ячів. Дорогою додому ми обговорювали гру, розмовляли на різні теми. І раптом Костя, що стояв на воротах, сказав: “Щось нудно ми живемо”. “А що ти пропонуєш?” –...
  15. Одного разу у гідропарку (твір-роздум) Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни,...
  16. Я пишаюся своїми батьками (твір-роздум) Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли...
  17. Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності....
  18. Що прикрашає людину? (твір-роздум) У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу (це було взимку) Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли...
  19. Хліб (твір-роздум на морально-етичну тему) Хліб… Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо...
  20. Вчинок художника Бернана. Твір за оповіданням О. Генрі “Останній листок” Американець Вільям Сідні Портер добре знаний в усьому світі як письменник О. Генрі. Він рано залишився сиротою. Підробляв в аптеці свого дядька, нипав багато поневірянь, навіть був засуджений за розтрату грошей і відсидів у нормі Колумбус у штаті Огайо. За своє життя він бачив багато людей, стикав – із різними...
Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум)
«
»