ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням “Не загубив, а знайшов”; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
–
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Цоки-цоки-цок копитця –
Це цапок йде до криниці.
Працьовитим цапенятам
Принесе водиці тато.
2. Гра “Письменник”
– Правильно прочитайте зашифроване оповідання.
МІЙЗ
ТіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівіна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Учні в групах представляють інсценування за
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського.
– Що вам відомо про його творчість?
– Які твори письменника ви вже читали?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, письменник і публіцист.
Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівна Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час – Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати – Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.
Пізніше Василь Олександрович писав: “Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють…””.
У 1926-1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.
2. Фізкультхвилинка
3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського “Не загубив, а знайшов”
1) Робота над заголовком.
– Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.
“Не загубив, а знайшов”.
“Не загубив, а знайшов”!
“Не загубив, а знайшов”?
– Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок?
2) Виразне читання оповідання вчителем.
– Чи сподобалося вам оповідання?
– Які почуття воно у вас викликало?
– Над чим примусило замислитися? .
– Хто є головними персонажами оповідання?
3) Словникова робота.
Читання колонок слів у парі одне одному
Уздовж збиток
Попервах останню
Неспокійно наприкінці
Найдорожча приловчився
– Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся).
4) Робота в парах.
Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання
– З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина?
– Які слова виділите інтонацією при читанні?
5) Виразне читання оповідання учнями за особами.
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання;
– Скільки років виповнилося синові?
– Що дав йому батько?
– Що наказав зробити?
– Чи вмів син копати?
– Як він виконував поставлене завдання?
– Що трапилося наприкінці роботи?
– Як почувався син?
– Що сказав йому батько?
– Яка головна думка оповідання?
7) Гра “Земля – небо”.
За командою “земля” діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою “небо” – піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда “земля” – учні очима знаходять, де вони припинили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Хто його автор?
– Який висновок з прочитаного ви для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання (с. 159-160).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)