Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому у серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.
Семирічку Василь закінчував у сусідньому селі Соколівці, куди переїхали батьки після війни, а десятий клас хлопець закінчив у місті Острі. Районна газета “Правда Остерщини” опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. А по закінченні школи хлопця запросили на роботу до редакції
цієї газети. Тут він і розпочав свій трудовий шлях – то пішки, то на велосипеді, то на попутному транспорті дістаючись до найвіддаленіших сіл району і повертаючись до редакції з репортажами, статтями, нарисами. Потім Василь вступив на мовно-літературний факультет Київського педагогічного інституту. Здобувши диплом викладача мови та літератури, він деякий час працював учителем у місті Добропіллі на Донеччині та в місті Обухові на Київщині.
У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу “Малятко”, і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями
для дітей. Згодом з творів, надрукованих у “Малятку”, склалася перша книжечка молодого літератора “Хто встає раніше”. Відтоді письменник не полишає працю літературі для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки – прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них – про природу. Письменник просто, без зайвих сюжетних ходів і вигадок малює сучасний світ, у якому діють дорослі та діти, які так чи інакше перебувають на природі. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям. В усіх героїв творів В. Чухліба – людей, тварин, рослин – є одне спільне: вічно молода річка Десна.
Живе Василь Чухліб у Києві.
Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.
