В. Голобородько. Вірш “Ми йдемо”. Наскрізний патріотизм, глибока філософія думки
УРОК 67
Тема. В. Голобородько. Вірш “Ми йдемо”. Наскрізний патріотизм, глибока філософія думки.
Мета. Виразно і усвідомлено читати поезію, висловлювати власне розуміння образного змісту, ідею твору; розкрити образ шляху; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: збірка поезій.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
I. Опитування напам’ять вірша “Наша мова”.
Гра-конкурс. На попередньому уроці ви ознайомилися з біографією В. Голобородька та його поезією “Наша мова”. Тож проведемо “Конкурс юних
(Вчитель стисло нагадує біографію поета, але з помилками. Учні повинні на чистому аркуші паперу записати лише ті місця, де було допущено помилку, і записати правильно. За правильну відповідь – 2 Бали).
– Василь Голобородько народився на Дніпропетровщині (на Донеччині).
– Дитинство майбутнього поета припало на воєнні часи (на повоєнні часи).
– Перша книжка вийшла у київському видавництві (у США).
– Про своє дитинство поет згадує у статті “Сіяч” (“Посівальником через усе життя”).
– З Київського і Донецького університетів поета виключили через незадовільні
– Верлібр – це вірш, який складається з кількох рядків, що мають однакову кількість стоп (різну кількість стоп).
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Виразне читання вірша “Ми йдемо” вчителем.
2. Бесіда за змістом твору.
– Поясніть назву вірша. Кого мав автор на увазі під словом “ми”?
– Як змальовано у тексті розмаїття української природи? Які при цьому епітети використовує автор?
– У яких рядках висловлена думка про спадкоємність поколінь?
– Яку роль виконує займенник “ми”? Скільки разів він повторюється у тексті? (Повторення займенника “ми” підкреслює думку про силу українського народу, він виконує особливу акцентуючи увагу).
– З якою метою автор використовує повторення рядків у третій строфі? (Повторення рядків створює враження величності, тривалості руху народу перед очима як доброзичливих сусідів, так і ворогів.)
– Знайдіть слова, в яких висловлена думка про неможливість зупинити рух вперед українського народу. (“Марна ваша справа – ми Йдемо”.)
– Зачитайте останню строфу. Яка зорова картина виникає у вас?
(Яскрава картина гордої ходи сповнених оптимізму людей, які шанують свої традиції, вірять у себе).
3. Словникова робота. Пояснення незнайомих слів та виразів:
Контраргументи – докази на захист думки, поглядів, протилежних до існуючих чи висловлених. Здобуваєте із мертвих джерел – тут: користуєтесь неправдивими відомостями.
4. Закріплення вивченого з теорій літератури (верлібр).
– Доведіть, що поезія написана верлібром.
(Своєрідний ритм, різна кількість стоп у рядку, інтонаційні повтори, метафоричність).
5. Складання асоціативного куща. (Клас ділиться на дві групи; 1 група складає асоціативний кущ із словом “Україна”, друга – зі словом “українці”).
СХЕМА
СХЕМА
III. Закріплення вивченого.
1. Технологія “Незакінчене речення”. (Учні, використовуючи записи з асоціативного куща, закінчують речення).
– Я пишаюся, що…
– Я – українець і…
– Україна стала незалежною, бо…
2. Технологія “Акваріум”. (Група гравців перебуває у центрі уваги глядачів: мислить, говорить, творить на очах у публіки. Ведучий пропонує тему, гравці обговорюють, дискутують. Інші лише спостерігають, не втручаються у хід обговорення. Через фіксований час група озвучує загальну відповідь (3-4 хв.), сідає на місця. Клас обговорює виступ групи. Оцінюється здатність гравців дійти спільного компромісного рішення, глибина розуміння проблеми, свідома позиція).
1-й Варіант. Намалюйте історичне тло, на якому виникла поезія “Ми йдемо”.
На хвилі національного піднесення, щойно після проголошення незалежності України, такі поезії, як “Ми йдемо”, зміцнювали в людях дух української волі, активізуючи почуття патріотизму. Така поезія ще потрібніша сьогодні, щоб молоде покоління українців усвідомлювало себе національною єдністю, народом, який має силу, може сказати своє слово, виконати свою місію.
2-й варіант. Прокоментувати фразу з тексту: “марна ваша справа – ми йдемо”.
Як поза межами України, так і на її теренах ще знайдуться ті, що виглядають у вікна, визирають з-за рогу і не визнають Україну як суверенну незалежну державу. Із “мертвих джерел” вони вишукують неправдиві матеріали, намагаючись фальсифікувати нашу історію. Але, незважаючи на це, “ми гордо йдемо шляхами України”. Наше завдання – підхопити знамена незалежності й нести його гордо все своє життя, щоб пізніше передати в руки своїм нащадкам.
3-й варіант. Життєве кредо. Яким воно повинно бути?
Позиція тих, хто гордо творить ходу, і позиція тих, що забули, хто вони.
IV. Підсумок уроку.
У шостому класі ми вже знайомилися з вільним віршем.
– Назвіть автора і назву твору. (І. Калинець “Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки”).
– Що спільного і що відмінного у побудові поезій І. Калинця і В. Голобородька? (Відмінне те, що у вірші І. Калинця зовсім відсутні розділові знаки. Крім першого слова, всі інші написані з малої букви).
– Чи можна погодитися з думкою, що верлібром легше писати, адже у таких поезіях не потрібне римування, відсутній чіткий ритм?
Як не згадати тут слова М. Вінграновського: “Мені здається, що верлібром пишуть ті, хто не вміє писати, кому писати взагалі протипоказано. Женучи погонні метри слів, залякуючи редакторів і читачів… ця масова культура верлібристів жалюгідна у своїй основі: вона не чує слова. А слово, як і люди, як і все на світі, шукає собі пари, тобто – співзвучності, тобто гармонії…
От тобі й верлібр!.. У Голобородька верлібр лише “зверху”. Насправді ж – це органічна йому, його природна поетична стихія, висловлена в такий спосіб. З кожним і в кожному вірші пливе чи лежить та дорогоцінна образна потужність, і щем, і міра, і вишуканість, і дисципліна слова – словом, все те, що ми звемо поезією істинною, суть і дорога якої – сам автор, поет і його час. А справжній поет – він завжди іде від свого народу. Його духовна адреса – його народ”.
V. Домашнє завдання.
Виразно читати поезію “Ми йдемо”; виписати художні засоби, визначати їх роль у тексті.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)