В. Голобородько. Поема “Лелека” (фрагмент). Фольклорна основа твору, народознавчі аспекти

УРОК 69

Тема. В. Голобородько. Поема “Лелека” (фрагмент). Фольклорна основа твору, народознавчі аспекти.

Мета. Розглянути специфічну форму, фрагмент поеми, коментувати його зміст, розкрити образ лелеки; розвивати логічне мовлення учнів, вміння співставляти; виховувати пошану до звичаїв українського народу, вірність традиціям народної моралі та етики.

Обладнання: збірки творів письменника, ілюстрації до теми.

Епіграф. “Шануй гніздо старого чорногуза. Він стереже і клуню, і стіжка”.

(П. Филипович)

Хід уроку

І.

Перевірка домашнього завдання.

1. Виступи учнів з самостійно складеними оповіданнями.

2. Виразне читання (напам’ять) однієї з поезій.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя. Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Щоб ви не помилилися у визначенні, що то за такий птах чорногуз, прослухайте такі рядки:

Які чудесні барви в нашій рідній мові.

Які відтінки різні від Сейму аж по Сян.

У Києві говорять інакше, ніж у Львові:

І чорногуз, і бусол, і лелека, і боцян.

Так наче називаєш різновиди лелек ти,

А це лиш різні назви – синонімічний ряд.

А ще є риси мови, що звуться

діалекти.

Це говори місцеві на дещо інший лад.

(Д. Білоус)

– Учні записують синонімічний ряд до слова “лелека”.

2. Виступи учнів з повідомленнями про лелеку.

В усній народній творчості є багато легенд, які люди склали про лелеку. Цей птах був і залишається до сьогодні символом добра і щастя. Найпоширеніший міф – нібито він приносить немовлят. У давнину в багатьох селах від Голландії до Балкан мало не кожна оселя могла похвалитися власним лелечим гніздом. Та й сьогодні господарі почуваються щасливими, якщо в них на подвір’ї оселяється лелека.

На земній кулі існує 17 видів лелек. В Україні поширені два: білий, або чорногуз, та чорний. Білий лелека давно звик жити поруч із людиною. Цей великий, стрункий білий птах із чорними крилами, довгими шиєю та дзьобом знайомий кожному.

Лелеки – обережні птахи, але все ж охоче користуються гостинністю людини і швидко звикають до освоєної території.

Чорний лелека відрізняється від білого способом життя: від вибору місця проживання до ставлення до людини. Чорний лелека – самітник. Він полюбляє гніздитися самотою, далеко від інших, забираючись у найглухіші закутки лісу.

Лелеки – великі, красиві птахи. Тому часто стають здобиччю мисливців. Тепер всюди лелек взято під охорону – кожен птах та його гніздо.

3. Розгляд ілюстрацій, малюнків із зображенням лелек. Усний опис птаха.

III. Сприйняття та засвоєння вивченого матеріалу.

Поема “Лелека”, фрагмент якої вивчаємо, ввійшла до збірки “Українські птахи в українському краєвиді”. Це видання з’явилося у Харкові 2002 року.

1. Виразне читання уривків поеми вчителем.

2. Спостереження над образом лелеки.

Виписати слова-символи до образу лелеки.

Перевтілений дух померлого

Священний птах з давніх часів

Символ родючості символ здоров’я і щастя

Символ прив’язаності до рідного краю

Символ продовження людського роду

Символ весняного пробудження

Пара лелек – символ заміжжя

Лелека – священний птах українського народу. В давні часи людина існувала в тісному зв’язку з природою. Вона порівнювала душу померлого з лелекою, що відлітає у вирій. Потім цей дух втілюється в новонароджене немовля. Лелека на полі – символ добробуту, доброго врожаю. Хлібороби, які уважно спостерігали за птахами, казали: “З’явилися на землі лелечині лапи, не забирай з грядки сапи”.

Молода дівчина раділа, побачивши пару лелек, бо вірила, що це ознака того, що цього року вийде заміж, буде мати свою пару.

Прилітали лелеки – приносили на своїх крилах весну. А як втішалася родина, якщо лелеки не минали їхню садибу і оселялися поряд.

– Пригадайте повір’я, в яких йдеться про ставлення людини до лелек.

– Хто зруйнує гніздо лелеки, тому не уникнути нещастя.

– Те місце, де в’є гніздо бусол, дуже хороше й приносить велике щастя його господарю.

– Якщо лелеки вилітають із двору несподівано й не повертаються, трапиться пожежа або двір спустіє.

– Не можна розкидати гніздо лелеки, бо на цю хату вдарить грім.

– Який висновок можна зробити, проаналізувавши почуте?

Як бачимо, для людей лелека був символом щастя і здоров’я, великим гріхом вважалося не тільки розорювати лелечі гнізда, а й навіть полохати птахів. Зате хто перший побачить лелеку, той протягом наступного року не хворітиме.

Лелека для українців був символом прив’язаності до рідної домівки, отчого краю. В. Голобородько у своїй поемі згадує і про іншого лелеку: “Лелека, що літає далеко”. – Яка це людина? (Яка поводить себе, як гульвіса; той, хто буває десь поза домом).

– Чому автора так це тривожить? (Тому що тисячі й тисячі українців змушені залишати рідну домівку в пошуках кращої долі, в пошуках заробітку).

– Чому поет не використовує тут звичне для нього звертання “біла лелеко”? (Людина, що покинула свою батьківщину, родину, більше асоціюється з чорним лелекою, який гніздиться далеко від людини, живе самітником).

3. Повторне виразне читання твору учнями “ланцюжком”. Прочитане прокоментувати за таким планом:

– Які думки і почуття викликає прочитаний уривок?

– Уявіть картину, яку змалював поет. Що ви при цьому “бачите”, “чуєте”?

– Які художні засоби використав автор?

– Розкажіть про особливості будови твору.

IV. Узагальнення вивченого.

Дослідник творчості Василя Голобородька 1. Андрусяк пише: “Вочевидь, таки не про птахів розказує нам Василь Голобородько, а про… глибини, які чаяться в нашій – людській – мові, у наших – людських – ритуалах… Узявши за основу “пташині” повір’я та звичаї, Голобородько розповідає світові про українців. Сам поет ще з п’ятнадцяти років почав робити фольклорні записи. Одночасно з пошуками образності почалися пошуки специфічного, а воно, як мені в той час здавалося, має знаходитися у фольклорі. З того часу зробив чимало записів з фольклору і етнографії, а пошуки національної специфічності розтягайся на роки і продовжуються аж до сьогодні”.

Технологія “Мікрофон”.

– З якої причини Василь Голобородько звертається до прадавніх уявлень наших предків про природу?

“Малюнок-метафора”. Учитель пропонує учням намалювати метафору. Спочатку учні знаходять авторські метафори: “засіяна житом нива дала щедрий урожай”, “біла лелеко, … ти твориш загадку про рослину”, “ти (лелеко) приносиш нам красну весну”, а потім складають власні (нива дарує щедрий урожай; біла лелеко, ти складаєш загадку, на своїх крилах приносиш весну).

VI. Домашнє завдання.

Підготувати виразне читання з коментарем поезії В. Голобородька (на вибір).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

В. Голобородько. Поема “Лелека” (фрагмент). Фольклорна основа твору, народознавчі аспекти