В дні свята
Вірш “В дні свята” написаний у травні 1954 року, коли відбувалися всенародні торжества, присвячені знаменній події – 300-річчю возз’єднання України з Росією. Любов до Соціалістичної Вітчизни, прославлення непорушної дружби народів, Комуністичної партії, яка осяяла радянським людям шлях до комунізму,- такі провідні ідейні мотиви вірша “В дні свята”. Святкові дні 300-річчя возз’єднання України з Росією поет характеризує як “дні великого, світлого свята”, “дні обіймів народів-братів”. Уславлюючи Вітчизну, поет знаходить
Розлилась ти садами-морями, Розцвіла чудесами будов…
Улюбленими образами в післявоєнній Творчості Рильського є ранок, весна – символи світлого комуністичного суспільства, яке своїм трудом будують збратані народи:
Українці мої й росіяни, Що я теж називаю – мої! Чи ви чуєте в ранок весняний, Як вам славу
Наша дружба ніколи не згине, Ворог наших не висушить рік!
Сила дружби народів, прогресивних людей усього світу, її незламність і вічність підкреслюється змістовним образом – порівнянням-паралелізмом. Як не можна роз’єднати гори й долини, моря й кораблі, так не розлучити радянські народи, що йдуть до спільної мети:
Нерозлучні гора і долина, Нерозлучні моря й кораблі… Слався, земле радянська єдина, Слався, дружбо людей на землі! Ідеї прославлення дружби народів служать й інші художні засоби твору – паралелізми, повтори, риторичні запитання і оклики.
Повторюючи чотири рази слово мої, Рильський підкреслює глибоку любов свого ліричного героя до українців, росіян, білорусів, вірмен, усіх радянських людей.
В наш час дружба людей різних рас і націй стала естетичною категорією, об’єктом художнього зображення. Це братерство, говорить поет, “творить пісні”, дає йому натхнення у творчій праці.