В чому виявляється прометеїзм листоноші у новелі “Лист у вічність”
Новела “Лист у вічність” – одна з восьми новел новелістичного роману “Вершники” відомого діяча української літератури Юрія Яновського.
Роман складається з восьми новел, які пов’язані між собою спільним сюжетом – громадянської війни. Головними героями яких, є різні люди.
Новела “Лист у вічність” займає не останнє місце в композиції роману. В її основі лежить героїзм безіменного листоноші, на прикладі якого автор змальовує вірність ідеалам, справі, присязі. Безіменного листоношу поєднують з образом прометеївської
Не останню роль відіграє відсутність портрета листоноші. Автор приділяє більшу увагу його внутрішньому світу та стану героя. Автор показує велику силу волі до боротьби. Листоноша настільки впевнений у своїх ідеалах, що не на мить не зрікається їх, і що хвилини ладен віддати своє життя заради перемоги народу. Автор порівнює листоношу із смолоскипом, як символ нечуваних страждань і мук героя.
Ці страждання не були марними. Селяни підняли
У кінці новели Яновський робить відступ і додає одне речення: “Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі”. В цьому полягає суть подвигу листоноші, і ми повинні шанувати такі подвиги, бо саме завдяки таким людям українці перемогли у Громадянській війні, яку з жахливою буденщиною змалював Яновський у своєму романі “Вершники”.