Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ В чому полягає сенс перестороги у романі Камю “Чума”?

В чому полягає сенс перестороги у романі Камю “Чума”?

Тема чуми, до якої звернувся знаменитий письменник Камю, не є новою в літературі. Проте філософські роздуми автора стосовно цієї проблеми є дуже своєрідними і слугують пересторогою для всього людства.
Чума – це гостра інфекційна хвороба, згідно енциклопедичного словника. Проте це визначення вже давно перестало бути єдиним. В XX столітті люди почали називати чумою СНІД, а коричневою чумою фашизм. Отже, значення чуми значно розширилося, набуло глобальних масштабів.
В романі “Чума” розповідається про містечко Оран, яке опинилося

в епіцентрі страшної епідемії чуми. Дивно те, що хвороба, властива Середньовіччю, з’явилася в XX столітті, коли вже давно повинна була зникнути. Та чи дійсно чума зникла?
Друга половина XX століття відзначилася Другою Світовою війною. І хоча людство подолало коричневу чуму – фашизм, проте не забуло її жахів.
Отже, в романі “Чума” розповідь про епідемію – лише ширма, за якою ховаються більш глобальні проблеми. Зокрема, боротьба проти фашизму, проти жахіть війни. Тоді виникає питання, навіщо письменник вдався до такої складної алегорії, а не відкрито писав про наслідки війни? Твір Камю насправді

набагато глибший, ніж просто роман про “коричневу чуму”. Чума в розумінні автора – це ще й образ світового зла. Це не тільки жорстокість, а також і бездуховність, байдужість, абсурд. Страшно те, що чума є заразною. Навіть ті, які ще не хворі, вже можуть носити її паростки в серці. І будь-яка межова ситуація звільнить їх душевну чуму.
Роман “Чума” – твір не стільки про зачумлених людей, скільки про тих, хто чинить опір чумі. Герої по-різному протистоять їй, але є однаковими в своєму трагічному стоїцизмі.
Мешканці міста Оран насправді були зачумлені ще до приходу чуми. Опис міста, який дає нам письменник на початку твору, свідчить про це. Нічим непримітний Оран вражає читача своєю сірістю та бездуховністю.
Фінал роману може здатися оптимістичним, адже епідемія відступає. Мешканці щасливі, вони знову можуть жити своїм звичайним сірим життям. Та чи дійсно чума подолана? Автор натякає, що “хвороба” скоріш за все просто причаїлася, як дикий звір, аби відпочити та напасти знову. Головний герой роману лікар Ріє в кінці твору говорить: “Мікроб чуми ніколи не зникає… він терпляче чекає своєї години і, можливо, прийде на повчання людям…”. Зрозуміло, що вустами героя сам письменник висловлює пересторогу всьому людству. І єдиною можливістю подолати чуму є активне протистояння всупереч власним ваганням.