Уявні та справжні життєві цінності (за повістю О. де Бальзака “Гобсек”)

“Художник, – стверджує Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому весь світ відіб’ється”.

Навіть у невеликій новелі Бальзаку вдалось показати реалістичну картину сучасної йому Франції, розкрити головну рушійну силу цього суспільства – матеріальну зацікавленість, гроші. Письменник створив яскраві характери, що втілили типові риси епохи.

Події в сім’ї де Ресто стали причиною для розповіді про лихваря, показали згубний для людства “особистий інтерес”.

Так, пиха, похапливість, схильність

до розпусти, розвинуті світським життям, пристрасть до нікчемного негідника направили великодушність графині де Ресто, її відданість, ніжність у зло. Розбещена та спустошена навколишнім середовищем, вона підпадає під владу жорстоких підлих інстинктів, почуття матері та коханої протистоять обов’язкам дружини, але за всім цим головне: боротьба за майно чоловіка, жалобне бажання не втратити його скарб, бо поза гроші немає для неї можливості жити “справжнім” життям, забезпечити його своїм дітям. І це останнє бажання перетворює графиню дійсно в злочинницю перед совістю та людяністю. Бідність,
за уявленням графині, дійсна ганьба, істинне нещастя.

Гроші – бог; гроші – совість, гроші – посмертне блаженство. Так думають не тільки негідники, це й девіз суспільства, яке зображено на сторінках новели. Віконтеса де Гранльє має на меті тільки свою вигоду. Багатство молодого де Ресто може примирити сім’ю Камілли де Гранльє із загубленою репутацією його матері. До того ж головний гріх графині де Ресто – не подружня зрада, не провина в смерті чоловіка, головне в тому, що своїми очманілими пристрастями вона зруйнувала свій матеріальний добробут, стала руйнівницею священного для всіх заможних девізу res tuta – “благополуччя”.

Нещастя – закон суспільства, талан – рідкісний виняток. Він настільки нетиповий, що навіть і нецікавий у “суспільстві”. Пасторальна історія Дервіля і Фанні Мальво нікого не цікавить. Фанні Мальво, швачка, ще недавно була сільською дівчиною. Бальзак відверто протиставив її графині де Ресто. Щирість Фанні, її душевна чистота, довірливість, працьовитість, релігійна віра в добро навіть у Гобсека викликали розчулення. “Милий дівочий образ”, “просте створіння…” Але титуловані клієнти вважають шлюб успішного юриста з простою бідною дівчиною не тільки мезаль’янсом, але й кричущою безглуздістю: “Ніколи ви нічого не досягнете”.

Своїм твором О. де Бальзак розставляє акценти у житті. Зле, вигадане, лицемірне гине. А щире, просте, моральне стверджує життя у всій його величі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Уявні та справжні життєві цінності (за повістю О. де Бальзака “Гобсек”)