Уславлення справжніх людських якостей у вірші Бернса “Чесна бідність”
Відомий шотландський поет Роберт Бернс народився у сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв:
Мы хлеб едим и воду пьем,
Мы укриваємся тряпьем
И все такое прочее,
А между тем дурак
Одеты в шелк и вина пьют
И все такое прочее. Це порівняння не на користь багатіїв! Бернс дає їм ще й таку характеристику:
Хоть весь он в позументах, –
Бревно останется бревном
И в орденах, и в лентах!
Король лакея своего
Назначит генералом,
Но он не может никого
Назначить честньым малым. Таким чином, поет уславлює бідних людей, яким властиві якнайкращі риси вдачі: порядність, правдивість, доброта. Поет вірить у кращі часи і цією надією пройнятий весь Твір.
Настанет день и час пробьет,
Когда уму и чести
На всей земле придет черед
Стоять на первом месте.
Утвердження
Найважливішими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, є сильний життєстверджуючий початок, всеосяжний інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї Творчості нормам, смакам дворянських і буржуазних прошарків Шотландії того часу.
Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші “Чесна бідність” оспівані мрії та надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор відобразив почуття гордості та самоствердження простої людини, засудив станову пиху.
Стилізований під народну шотландську пісню, вірш звучить як скоромовка
Або жартівлива пісня:
Кто честной бедности своей
Стыдится и все прочее,
Тот самый жалкий из людей,
Трусливый раб и прочее.
При всем при том,
При всем при том,
Пускай бедны мы с вами,
Богатство –
Штамп на золотом,
А золотой –
Мы сами!
Перед читачем постають у непривабливому вигляді багач, лорд і король, яким протиставлені не образи людей, а народна мудрість, яка наголошує: Судите не по платью. Кто честным кормится трудом, – Таких зову я знатью Таким чином, поезія Р. Бернса переконує в тому, що прагнення до соціальної справедливості є вічною мрією трудового народу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)