“Уроки доброти, які я виніс з новели О. Генрі “Дари волхвів”
З впевненістю можна стверджувати, що майже вся творчість відомого американського письменника кінця XIX – початку XX століття О. Генрі являє собою потужне джерело людяності і добра. Його твори полонять і радують, захоплюють і дивують, примушують сумувати і переживати за героїв. Його новели піднімають у душах читачів цілий калейдоскоп добрих почуттів, вселяють в людей надію і оптимізм.
Одним з кращих творів О. Генрі за весь період творчої діяльності письменника є новела “Дари волхвів”. Сюжет цієї новели достатньо простий, а в той же
Молоде подружжя вміє бути щасливим навіть попри те, що знімають вони маленьку квартирку за дванадцять доларів на тиждень і грошей їм ледве вистачає на їжу. Джим і Делла настільки сильно люблять
Ми розуміємо, що справжня любов перемогла любов до матеріальних цінностей і дозволила без жалю розлучитися Джиму і Деллі з найдорожчими у їх житті речами. Навіть коли на Різдво вони зрозуміли, що подарунки, які вони придбали один для одного, вже їм не потрібні, це не зіпсувало їм свята, бо перш за все, кожен з них отримав в подарунок ще один доказ великої любові, доказ готовності на самопожертву заради свого коханого, доказ безмежної доброти та відданості.
Кожен рядок новели “Дари волхвів” пронизаний коханням та добротою. У кожному рядку ми відчуваємо ставлення Джима і Делли один до одного. На перший погляд, ця історія декілька анекдотична, але особисто у мене вона визиває більше сум та співчуття до закоханих. З іншого боку, невдача закоханих з подарунками – це справжня різдвяна історія, справжнє святкове чудо, яке висвітлює кращі якості звичайних молодих людей – самовідданість їхнього кохання, душевну щедрість і готовність до жертовності. Новела “Дари волхвів” – це ще одна різдвяна зірка, яка випромінює світло надії і за якою, мабуть, йшли волхви дві тисячі років тому. “З усіх, хто підносить і приймає дари, істинно мудрі лише подібні їм. Скрізь і всюди. Вони і є волхви ” – пише О. Генрі.
Джим і Делла володіють справжньої душевною щедрістю, вміють любити і жертвувати заради цієї любові тим, що їм дорого.
Мені дуже хотілося б, щоб Різдво у подружжя було більш веселим і їхні подарунки були б доречними. Але й з таким фіналом, який надає нам О. Генрі, ми можемо винести для себе розуміння безмежної сили кохання, розуміння співчуття та доброти до тих, кого ми любимо і поважаємо, до тих, хто живе поряд з нами.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)