Уроки доброти (По оповіданню В. Г. Распутіна “Уроки Французького”)
У школі він учився добре, на одні п’ятірок, крім французької мови, йому не давалася вимова. Лідія Михайлівна, учителька французького, слухаючи його, безсило морщилася й закривала ока. Але вона, по праву класного керівника, внимательней ставилася до учнів, чим інші вчителі. А коли довідалася, що хлопчик грає на гроші, то викликала його на розмову, думаючи, що гроші він витрачає на цукерки, а насправді він купував молоко для лікування. У неї відразу змінилося до нього відношення, і вона вирішила займатися з ним французьким окремо. Учителька приходила
Директор школи порахував гру з учнем злочином, спокушанням, так і не розібрався по суті, що сподвигло вчительку на це.
Але жінка, виїхавши до себе на Кубань, не забула хлопчика й надіслала йому на школу
От щирий приклад того, як самовіддано й безкорисливо Лідія Михайлівна робила добро людям. Я думаю, що хлопчик це правильно зрозумів і оцінив, коли став дорослим.
А письменник сподівається, що преподані йому у свій час уроки ляжуть на душу як маленького, так і дорослого читача