УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ “ФАУСТА”
В Україні поки що немає повної і точної хронології перекладів “Фауста” українською мовою. Факти з історії української літератури свідчать, що процес входження цього твору в українську літературу був досить складним і суперечливим. Відомий дослідник Творчості Гете В. Дорошенко зазначає, що 1932 року в Україні було перекладено 54 Твори Гете. Та не всі переклади мали художню цінність, оскільки західноукраїнські перекладачі зловживали діалектизмами, а східноукраїнські травестували твори Гете. І все ж ці переклади відіграли певну позитивну
У своїх загальних рисах хронологія перекладів “Фауста” в Україні має такий вигляд.
XIX століття
50-ті роки – Костянтин Димитрашов здійснює переклад уривку з “Фауста”, надрукований значно пізніше. .
1865 рік – Михайло Старицький перекладає початкові сцени першої частини трагедії. Переклад надруковано тільки 1908 року, він не перевидавався.
1875-1882 роки – Іван Франко працює над перекладом першої частини твору Гете.
1889 рік
1891 рік – Григорій Коваленко створює римований переклад останньої дії першої частини “Фауста”.
1891 рік – Павло Грабовський, перебуваючи на засланні, перекладає окремі фрагменти з “Фауста”, які було надруковано значно пізніше.
90-ті роки – Борис Грінченко здійснює прозовий переклад майже всієї першої частини трагедії, який не було надруковано (автограф зберігається у відділі рукописів ЦНБ АН України, №1,31657).
XX століття
1919 рік – Дмитро Загул перекладає першу частину тво
Ру Гете. % .
1924 рік – фрагментарні переклади з “Фауста” робить
Христя Алчевська.
1925 рік – М. Улезко перекладає першу частину трагедії.
1931 рік – Тодор Вернивода перекладає фрагменти другої
Частини твору.
1955 рік – Микола Лукаш створює перший повний український переклад “Фауста”.
Отже, трагедія Гете “Фауст” перекладалася українською мовою 12 разів: сім – у XIX ст. і п’ять – у XX.
Над українським “Фаустом” працювали видатні” поети, драматурги, перекладачі і навіть не перекладачі, наприклад, Г. Коваленко – фельдшер за фахом. Відомо п’ять перекладів першої частини “Фауста” (Франка, Грінченка, Загула, Улезко, Лукаша), не враховуючи фрагментарних перекладів; друга частина двічі перекладалася фрагментарно (Франко – 3-я дія, Вернивода – 5-та).
Поданий тут перелік українських перекладів трагедії, можливо, не є вичерпним. Дослідження їх історії триває.