У злагоді із природою за творчістю М. Рильська
Серед українських поетів М. Рильськ присвятив темі природи найбільше добутків. Автор “Троянд і винограду” уважається більшим майстром пейзажної лірики, у якій завжди говорить людська душа, а живий навколишній світ зображений із серцевою пошаною й закоханістю
Природа, її гармонійна краса й щедрість присутні в достатній мері в любовній, філософській, цивільній ліриці, у нарисах. Про ролі природи в розвитку літератури й мистецтва поет писав у наукових статтях ” Природа й Література “, “Про людину, для людини”. М. Рильськ з
У книжках “Під осінніми зірками” (1918), “Крізь буру й сніг” (1925), “Тринадцята весна” (1926), “Гул і відгомін” (1929) розширюється коло спостережень поета над природою, більше різнобічними стають взаємини ліричного героя з навколишнім світом. Він для нього “храм і майстерня”. М. Рильськ належав до тих більшим поетам, які “виробляють щастя”. Творчість військового й післявоєнного періоду. У дні Великої Вітчизняної війни голос поета ще могутніше пролунав у добутках “За рідну землю”, “Слово про рідну матір”. Провідним гаслом лірики поета післявоєнного періоду стають рядки: “Хвала землі, стократ на честь – людини!” У циклі “Весняні води” поет співає гімн народним селекціонерам (“Народним селекціонерам”), зоотехнікам, вченим-тваринникам (“Аскания Нова”).
У багатьох добутках М. Рильська звучить заклик підходити до природі розумно й гуманно, тому що вона – наш захисник і добрий друг (“Ліс”, “Розмова із другом”, “Карпатські октави”, “Тирса й стрепет”). Збірник “Рози й виноград” відзначена Ленінською премією в 1957 році. Троянди й виноград – улюблені символічні образи М. Рильська. Ці образи відтворять красу життя українського народу, що живе в злагоді із природою й збагачує її новою, невідомою раніше красою
(1 votes, average: 5.00 out of 5)