У роботі, тільки в роботі теперішнє щастя

Древня мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. Із цим, напевно, треба погодитися, тому що теперішнє щастя – це, насамперед уміння любити життя й людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, чи ледве не найважливіше – це вміння віддавати всі свої сили, своє щиросердечне тепло, полум’я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, породжена високим гуманізмом, і робить людини щасливим. І все-таки таки, де криються коріння теперішнього щастя? Відповідь може бути один: у роботі. У свій час великий

педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його “безнадійних вихованців, які вже встигли побувати “на дні” громадського життя. Здавалося, ніхто й ніщо не здатне очистити їхньої душі від бруду. Але шляхетні вчинки й безкорислива робота дала можливість радісно задзвеніти струни в їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме робота забезпечила їм щастя повноцінного життя. Відомі висловлення Олександра Довженко:

“Прекрасна людина в бої за Батьківщину. Прекрасний він у стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса його в праці”. І

ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній “Поемі про море”, де показана краса людини в роботі. Глибоко філософськими словами закінчується цей добуток: “Любите землю! Любите роботу на землі, тому що без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті”. Такий фінал добутку, на мій погляд, глибоко символічний: він указує на ті проблеми, які коштують перед молодим поколінням. Звеличити, збагатити людини, зробити його життя справді повноцінн і багатогранної може лише всесильна любов до інших людей. Такі высокогуманные погляди й пориви здатний дарувати людині творча робота. Цей неперевершений героїзм, цю непереборну силу й красу творчої роботи наш народ оспівав у кращих добутках української літератури. Мимоволі пригадуються безсмертні слова з поезії Павла Тичини:

Посмішка в народі розцвітає.

Кожний говорить: і я свою працю несу!

Відновлення!

Праця переростає вкрасоту.

У цих нібито простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої роботи людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді він зможе повністю оцінити всі те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний мир прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, багатства, робить людську роботу творчої й чимсь наближає до мистецтва. Але я думаю, що будь-яка робота буде приносити користь, якщо людина обирає ту область роботи, до якої він найбільше пристосований і котра здається більше корисної, а також такий, щоб його праця приносила по можливості більше вагомі результати. Для цього людині потрібні розум і знання. Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній Творчості М. Рильська (збірник “Рози й виноград”). Автор упевнено говорить:

У щастя людського два рівних є крила:

Рози й виноград, гарне й корисне

Улюбленій справі людин віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою. Отже, тільки таке життя можна назвати прекрасної. І лише в беззавітному служінні людству, у невтомній творчій роботі кожний з нас зможе знайти теперішнє людське щастя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


У роботі, тільки в роботі теперішнє щастя

Categories: Нові твори

Links