У кого украдено щастя? (за однойменною драмою Франка)
Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драм; змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить Михайла, але її брати відсилають його в солдати, а сестру видають заміж за бідного селянина, наймита Миколу. Він не знає, що Анна з багатої родини,
Михайло за роки розлуки не забув Анну, не перестав кохати її. На відміну від Миколи, це сильний, вольовий, навіть жорстокий чоловік, який домагається свого, незважаючи ні на що й ні на кого. Тому
Отже, у п’єсі автор показує протиріччя між справжнім коханням і вірністю в сімейному житті. Анна розривається між коханим Михайлом і нелюбим, але законним чоловіком. Що обрати: репутацію розпусної жінки чи статус вірної, чесної дружини? Вона йде за покликом свого серця. Анна не звертає уваги на те, що односельці обминають її хату, що музики перестають грати, а молодь – танцювати, коли вона йде у танок із Михайлом.
Після смерті коханого героїня вже не може повернути навіть те щастя, що було в спокійному і тихому сімейному житті – воно втрачене назавжди. Але мені здається, що якби вона, з самого початку, коли Михайло заарештував її чоловіка, між коханням і честю дружини вибрала друге, вона теж не була б щасливою. Знаючи, що Михайло живий, Анна не змогла б нормально жити з нелюбом.
На мою думку, всі троє героїв драми І. Франка зруйнували життя один одному, кожен по-своєму. І винні в цьому в першу чергу брати Анни, які проміняли щастя рідної сестри на гроші.