У чому трагедія Гобсека
Один з найбільш відомих добутків Оноре де Бальзака – повість “Гобсек”, що є якимось коротким “путівником” по Франції 19-го століття, в епоху Імперії, Реставрації й липневого уряду
Головний герой повести – Гобсек – літня людина, що зібрала на старості років величезна кількість грошей. Живе на самоті, практично ні з ким не спілкується, з будинку виходить винятково в справі. Єдина людина, цікавий Гобсеку, – молодий стряпчий Дервилль. Старий бачив у ньому розумного співрозмовника, вірного друга, ділового товариша й просто
Я згодний з такою думкою стряпчого. Дійсно, життєвий шлях і досвід навчили Гобсека мислити, аналізувати й навіть філософствувати. Він легко з першого разу вгадував характер людини й міг пророчити його подальші дії. Гобсек часто міркував про життя і її зміст. Але з віком до нього прийшли величезна пристрасть до грошей і прагнення володіти миром.
Золото з’їдає його душу, все святе, що було в ній. Всі піднесені почуття – жалість, жаль – переростають у найбільш підлі якості людського характеру – егоїзм, цинічність, жадібність. Якщо в молодості прагненням Гобсека було пізнання миру, то зараз його ціль – полювання за грошима. Але, нагромадивши їхню величезну кількість, герой на став щасливий. Він безславно вмирає на самоті разом з усіма зі своїми мільйонами
Я вважаю, що життя Гобсека – це трагедія не однієї окремо взятої людини, а цілої системи. Його приклад тільки підтвердив відоме твердження, що “не в грошах щастя”. Оноре де Бальзак показав, до чого може привести затяте поклоніння монетам і можливості з їхньою допомогою володіти миром
(2 votes, average: 3.50 out of 5)