“У чому “Давня казка” може бути сучасною”
З давніх часів література і поезія відігравала важливу роль у житті людей. Ще змалку кожна людина чує колискові пісні, які створені в народі і вірші, які складались протягом століть. Ми можемо не помічати, але дивовижна поезія супроводжує нас усе життя, починаючи з народження і закінчуючи останніми днями життя. Поезія займає велику частину нашого життя, тому призначення – це одна з тих причин, що хвилює кожного з поетів. Одним з таких поетів є видатна українська письменниця Леся Українка, яка у 1893 році написала поему “Давня казка”. Ця
І не був поет самотнім, –
До його малої хати
Раз у раз ходила молодь
Пісні-слова вислухати.
Виходячи з такої любові та поваги до народу можна зробити висновок, що він був надзвичайно талановитий. Одного
Співці по місті ходять
І піснями люд морочать,
Все про рівність і про волю
У піснях вони торочать.
Вже й по тюрмах їх саджають,
Та ніщо не помагає,
Їх пісні ідуть по людях,
Усі пісні поета всяк переймає. І коли лицар Бертольдо вирішує зі своїм військом захопити неприступні мури одного міста, він звертається за допомогою поета. Місто було могутнім, а військо Бертольдо вже було стомленим. Та перед осадою перед воїнами вийшли співці та заспівали пісню, яку написав головний герой поеми, і військовий дух настільки піднявся, що Бертольдо все ж таки захопив це місто. Незважаючи на те, що поет не потребував винагороди за свої вірші, лицар Бертольдо пообіцяв йому винагороду, та так йому нічого й не дав. Та поет був здатний заради інших на самопожертву і тому він добре знав – щоб з ним не сталося, його твори будуть жити вічно. Навіть у той час, коли він перебував у в’язниці, поет відчував, що всі його думки залишилися на свободі.
Та й в темниці буду вільний, –
Маю думи-чарівниці,
Що для них немає в світі
Ні застави, ні границі.
І мого прудкого слова
Не затримає темниця,
Полетить воно по світі,
Наче тая вільна птиця.
На превеликий жаль, за життя поета його мрія про вільне життя свого народу не здійснилася, але народ довго пам’ятав його та його поезії.
Тема призначення поета і поезії є основою поеми Лесі Українки “Давня казка”. Авторка переконливо доводить нам, що можливості правдивого поетичного слова майже безмежні. Для справжнього поета головне – не матеріальний світ та його перевага, а свобода слова та вільність думки. А щодо актуальності цього твору, то з великою долею впевненості можна сказати, що й сьогодні роль поета не менш важлива, ніж століття тому. Великий вплив літератури, а зокрема поезії, спостерігався у всі часи і тому можна з впевненістю сказати, що “Давня казка” може цілком бути сучасною та актуальною.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)