Звичайно, існує дуже багато творів мистецтва, якими захоплюється не одне покоління людей, але мені хочеться розповісти про звичайну картину, що висить на стіні в моїй кімнаті. Якось ми з мамою пішли на вернісаж. Картин було безліч, так що дуже важко було зупинити свій вибір на чомусь конкретному. Від усіляких пейзажів, написаних у різних стилях, розболілися очі. Був саме розпал літа, й усі знемагали від спеки. І раптом начебто звідкись повіяло прохолодою. Мій погляд зупинився на картині середніх розмірів. Вона була написана так жваво, що на мить
мені здалося, ніби я перенеслася на зелену мальовничу галявинку, всіяну квітами. Вікові дуби обабіч дороги, що проходить через галявину, дають прохолодну тінь, крізь їхні густі крони пробиваються яскраві промені сонця. А далі – річка і нескінченні плавні луки. Мені здалося, начебто відчинилося вікно, і кімната наповнилася прохолодою і свіжістю. Захотілося роззутися і босоніж побігти дорогою до річки й подивитися, що там за поворотом. Ми купили цю картину. Вдома ми довго визначали, куди повісити її. Нарешті знайшли місце для неї: у моїй кімнаті, на стіні навпроти вікна, що виходить на схід. І знову сталося диво.
У замкнутому просторі картина зовсім перетворилася: фарби її стали глибшими і яскравішими. І що саме дивне: розглядаючи картину, щоразу я знаходила в ній щось нове. Мені часом навіть здається, що вона жива. Удень вона дихає спокоєм і умиротворенням. Увечері на картині теж настають сутінки. Ліс сутеніє, тільки світлими плямами виділяються небо і річка, і на тлі неба гілки дерев. Усе стає таємничим і загадковим. Раннім ранком квіти на галявині і зеленій траві такі свіжі і чисті, немов тільки умиті росою! Хочеться підійти до дуба і доторкнутися до шорсткуватої кори, зігрітої сонцем.
Коли мені буває смутно, я сідаю в крісло і дивлюся на картину. Минає час, і від мого смутку не залишається і сліду, а всі мої переживання й образи здаються дрібними і нічого не вартими. Іноді я думаю, що з придбанням цієї картини в нашому домі щось змінилося. Усі стали добрішими, терплячішими, дбайливішими і ласкавішими одне до одного.
