Прекрасний зимовий день у моєму місті (твір-опис)

Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається.
Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося біле світло. Ранком, виглянувши у вікно, я побачив, що все навкруги покрито снігом. Легкий

морозець, сніг створювали якийсь хвилюючий урочистий настрій новизни. Небо було світлим, а крізь завісу хмар заглядав сріблистий диск сонця. Здавалося, що міський транспорт зима застала зненацька. Непевно рухалися машини, і часто виникали “пробки” на дорогах.
Я вирішив, що надійніше буде добратися до потрібного мені місця пішки, і вийшов із трамвая. На одному з проводів у центрі над перехрестям сиділа ворона, її синювато-чорне оперення блищало, начебто поліроване. Ворона ні секунди не знаходилася в спокої. Вона поверталася то в один, то в інший бік. Я порівняв її з регулювальником. Здавалося, що
саме за її командою машини то завмирали перед перехрестям, то продовжували свій рух. Деякий час я спостерігав за вороною, а потім і сам, немов за її командою, пішов своєю дорогою.
Морозець не слабішав, сніг хрустів під ногами. Сонечко марно намагалося пробитися через густі хмари, схиляючись до заходу. Я час від часу озирався: як там ворона-регулювальниця? Чи не залишила свій пост? Почали запалюватися перші вогні в будинках. Ставав різкішим кавуновий запах снігу. Вітерець, що налетів, скидав з гілок дерев білий пухнастий сніг.
Попереду була ціла зима.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Прекрасний зимовий день у моєму місті (твір-опис)