“Творчість природи і творчість людини відрізняється ставленням до часу. Природа створює теперішнє, а людина майбутнє”
Людина і природа в усі часи були невід’ємною частиною одного цілого. Але сьогодні, в час зростання швидкості технічного прогресу, індустріалізації та переходу на нанотехнології, людина стала забувати свою єдність з природою. Посадивши себе в бетонні та скляні клітки, напхані сучасною електронікою, людина стала все більше і більше відокремлювати себе від оточуючого світу.
Наш сучасний світ, сповнений залізом і бетоном, мало чим нагадує умови існування наших предків. Бо ще якесь століття тому в наших містах було набагато зеленіше, ми
Далеко не у кожної сучасної людини є можливість весь час спілкуватися з рослинним і тваринним світом та відчувати повне з’єднання з природою. Але кожен з нас спроможний один-два дні у тиждень провести десь за містом, насолодитися красою природи та набратися сил на наступні робочі будні. Ми майже не помічаємо, як тягнемося до природи втраченим корінням, але все ж намагаємося час від часу прогулятися в парку, вибратися на відпочинок до річки або в ліс, чи, навіть, оселитися на літо у невеликому будиночку за містом. Людині важко боротися з неусвідомленим природним бажанням відчувати навколо себе справжнє, а не синтетичне життя. Та й навіщо це робити, скажете ви?
Та робити це треба кожному з нас! Так, ритм сучасного життя дуже прискорився порівняно з ритмом життя минулого століття, а рутина повсякденних турбот все глибше нас поглинає і змушує забувати про звичайні життєві радощі та прості людські бажання. Тим паче, не треба обмежувати себе в спілкуванні з оточуючою природою, нехай навіть це будуть прості події і вчинки. Погляньте іншими очима на своє оточення, зайвий раз порадійте весняній зелені в парку або в лісі, погодуйте голубів, виберіться на пікнік до річки або відправтеся всією родиною за грибами. Не вагайтеся і зробіть традиційну відпустку незвичайною, забувши про курорти і комфортні готелі і обравши для відпочинку дикі туристичні маршрути рідної країни. Насолодіться творчістю справжнього генію – самої природи!
В завершення хочеться сказати, що творчість цього генія декілька відрізняється від творчості людини, бо природа створює теперішнє, а людина дбає про майбутнє. Бо сьогодні незайманих куточків, створених лише природою, на нашій планеті залишається з кожним роком все менше, а створювати їх знову природі треба дуже багато часу. Нажаль, ми не віддаємо собі звіт в тому, що поступово звикаємо до відсутності навколо нас живої природи. І якщо ми ще можемо пам’ятати запах ранкового лісу чи яскравість диких полів, то наші діти, можливо, будуть сприймати сучасний залізобетонний світ за норму. Саме тому слід частіше насолоджуватися природною красою Землі, поки у нас є така можливість та примножувати природні багатства.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)