Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова
Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик (так звали його в родині) спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший вірш майбутнього лірика й байкаря. Десь у шостому
Творчість Л. Глібова. Ще в дитинстві, слухаючи казки баби Одарки Леонід уявляв риси вдачі і звички тварин: йому здавалось, що вони думають і говорять, як люди. Глібов вирішує писати байки. Адже в них можна висловити те, чого відверто ніяк не скажеш. Свої перші байки він написав у 1848 році після повернення з полтавської гімназії на свій хутір. Байки Глібова близькі до криловських влучністю, ідейним звучанням. Він спочатку малює картину, а вже потім розгортає сюжет.
Л. Глібов на схилі літ. Під кінець життя майже осліп. Йому багато писали,