Творчість Джека Лондона
Творчість Джека Лондона доводиться на 1890-е й до смерті в 1916 р. Лондон покінчив із собою в 40 років. Був яскравою людиною, затребуваною письменником. Створював оповідання й романи (“Морський вовк”, “Біла долина”, “Серця трьох”, “Мартін Иден”).
Джек Лондон відкрив для американського читача цілі області дійсності. Був блискучим нарисовцем. Наприклад, книга нарисів про лондонські нетрі “Люди безодні” – добуток, що свідчить про рішучий поворот письменника до реалізму. Уперше з повною силою зазвучав голос письменника
Цілий ряд добутків про проблеми спорту, боксі. Наприклад, повість “Лютий звір” – у центрі феномен: обдарований юнак, з якого творять кумир. Мовлення про підкупи, угоди, делании імен. Головний герой поступово розуміє, що він маріонетка, і пориває зі спортом.
Джек
Джек Лондон вийшов із глибин. У нього різноманітний життєвий досвід (моряк, китобій), він сам знав мир золотошукачів – мир жадібності.
З північних оповідань виростає роман “Час не чекає” – про людину із сильною волею, що зібрав це золото, а потім входить у міський мир з конкурентами. Ці вдачі капіталу й описує Джек Лондон. Переможець той, хто зміркував, що треба піти до головного за аудієнцією й дістати пістолет. І от парубок включений у концесію, а далі з ним відбуваються зміни: бізнес поглинає його цілком. Парубок, здоровий, спортивний, за 2-3 роки міняється. Він починає пити, багато їсть. Із цього нищівного стану його виводить любов – важлива тема у Творчості Лондона. Життя молодої, сильної секретарки для героя стає важлива. Він відмовляється від фірми, роздає борги, стає без стану, але шматок землі в Місячній долині здобуває. Життя, що тепер ведуть чоловік і дружина, їх задовольняє. Один раз, залишивши вагітну дружину, він іде погуляти. Раптово бачить золоту жилу, але завалює її каменями.
Підкорююча сила книг Лондона складається насамперед у їх демократичній і життєстверджуючій спрямованості. Прославляючи велич і незламну силу людського духу, Лондон виступав як лютий ворог пасивності, безсилля й байдужості. Він щиро вірив у торжество розуму й справедливості.
Значне місце у творчості Лондона займають його оповідання, повісті й романи про тварин. До них ставляться оповідання “Бурий вовк”, “Мічений”, повести “Біле ікло”, “Заклик предків”, роман “Майкл – брат Джерри” і інші.
До циклу північних оповідань близько примикають дві повісті про тварин: “Заклик предків” (1903) і “Біле ікло” (1906). У них Лондон зображує тварин з такою майстерністю, що рідко можна зустріти у світовій літературі. Винятково глибоке проникнення в психологію тварин, прекрасне знання їхніх інстинктів дозволили створити Лондону один із кращих добутків в анималистской літературі.
Дуже сильно звучать у повісті гуманістичне мотиви. Письменник рішуче виступає за гуманне відношення до тварин. Тварини для нього не тільки помічники людини, але найближчі друзі й товариші. Йому ненависні ті люди, які жорстокі до них.
“Мартін Иден”
В “Мартіні Идене” відбиті найважливіші сторони сучасної Лондону громадського життя Америки. “Мартін Иден” – це насамперед роман про долю художника в суспільстві, про долю людської особистості, що прагне вирватися з вузького миру власницьких інтересів.
Мартін вийшов з народу. Подібно самому Лондону, він ідеалізував вище суспільство, де, як йому здавалося, жила безкорисливість духу, чиста й шляхетна думка, ішло напружене розумове життя. Ценою величезних позбавлень, переборюючи на своєму шляху незліченні перешкоди, вона досягає, нарешті, слави й багатства, стає знаменитим письменником. Перед ним відкриваються двері “вищого світла”. Але при найближчому знайомстві із цим суспільством Мартін переконується, що всі, до чого він прагнув і що залучало його, було фальшю, оманною видимістю.
За шістнадцять років напруженої творчої праці Лондон написав біля п’ятдесятьох книг. Умер він наприкінці 1916 року, покінчивши ссобой.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)