Творчість Диккенса, проблеми, художній світогляд
Народився письменник у лютому 1812 року. Ще з дитинства він випробував всю гіркоту потреби, соціальної нерівності й жорстокої несправедливості сучасної йому суспільної системи, і це багато в чому визначило демократизм його переконань і симпатій. Дитинство й рання юність Диккенса протікали в найбідніших кварталах Лондона й навіть у борговій в’язниці, у якій потрапила вся сім’я після невдалих спроб Диккенса-старшего вибитися з нестатку й перейти в ряди забезпечених представників “середнього класу”.
Ще в раннім дитинстві майбутньому
Один за іншим пише Диккенс невеликі нариси з життя Лондона, які він потім об’єднав і видав за назвою “Нариси Боза”. Успіх був величезний. Уже до кінця 1836 року Диккенс став відомий всієї Англії й придбав популярність у найширших колах англійських
Творчість Диккенса тривало кілька десятиліть. Диккенс виявив себе як автор, що пише про сучасність. Дія відбувається під час французької революції
Романи, що прославили Диккенса (Оливер Твіст, Домби й син ), говорять про сучасність. Залучають читачів завдяки соціальному аналізу, умінню зображувати яскраві характери
Дві характерні риси творчості: обмежене почуття гумору, побудоване на вмінні помічати смішні збіги в житті, і свідомість того, що добрий початок у людині невикорінне
Ілюзії Диккенса, пов’язані з поданнями про шляхетність людини – скоріше його плюс. Однієї з головних тем є тема формування особистості. Діти завжди глибоко хвилювали Диккенса як художника. У ряді романів, написаних їм у наступні роки, письменник створив зворушливі портрети дітей, що найчастіше терплять усілякі позбавлення й моральні випробування, що переборюють непосильні для них, (“Оливер Твіст”, “Більші надії”).
Після революційного 1848 року Диккенс випустив новий роман – “Життя Дэвида Копперфилда, розказана їм самим” (1850). Цей роман, у великій мері автобіографічний, відрізнявся від усього створеного їм в 40-і роки. Але хоча Диккенс під впливом подій революційного років і відійшов від проблематики соціального роману, він аж ніяк не втратив того народолюбия, яким дихала його творчість попередніх літ
Диккенс ще з 1850 року стає на чолі літературно-суспільного журналу (“Домашнє читання”, перейменовано в 1860 році в “Цілий рік”), він приділяє багато часу й уваги роботі з літературною молоддю, редагуванню матеріалів, що надходили на його висновок. З кінця 50-х років Диккенс почав виступати із читанням уривків зі своїх романів перед широкою публікою в різних містах Англії. Успіх цих читань був величезним
В 1870 році великого письменника не стало. Сидячи за роботою над початим їм незадовго до того романом “Таємниця Эдвина Друда”, він раптово знепритомнів і, не приходячи в себе, незабаром помер. Роман “Эдвин Друд” залишився незавершеним