Творчий шлях Катерини Василівни Білявий
Подвижническая життя і творчість геніального самородка з народу Катерини Василівни Білявий завжди будуть світити, як смолоскип, для молодих талантів, які прагнуть присвятити себе художній Творчості. Самобутні картини художниці вже давно завоювали цивілізований мир, стали надбанням людства. А от її шлях у велике мистецтво донедавна залишався загадковим. Усі, хто знав її особисто або зустрічався на виставках з нею, відзначають, що Катерина Василівна була небагатослівної, секретами майстерності не ділилася, свою творчу лабораторію приховувала
Читаючи листа Катерини Василівни, дивуєшся її силі волі, одержимості, з якими вона йшла до заповітної мети, переборюючи опір батьків, оточення, змагаючись сама із собою, сумніваючись, падаючи й знову встаючи, щоб з новим шаленством кинутися до мольберта, опанувати таємницями фарб і квітів, композиції й перспективи… Яка ж незбагненна сила покликання рухала її кистю? Послухаємо! “Те було украду в матері білого полотна, і візьму вугіллячко, і залізу куди-небудь у тінь, щоб мене ніхто не бачив і не чув, та
Знайомлячись із творчістю великих майстрів кисті в музеях, з репродукціями в книгах і альбомах, вона не підпадала під вплив видатних, не копіювала їхніх добутків, хоча могла в німому замилуванні годинниками дивитися на них, а залишалася сама собою, жила тільки своїм баченням і розумінням миру й відтворювала його на своїх картинах саме таким, яким він виникав перед її внутрішнім зором. І властиво цим виріс як художник, як геніально обдарована від природи особистість. І нехай великотрудним був життєвий і творчий шлях Катерини Василівни Білявий, але без цих труднощів, без цих борінь і смятений, підйомів і спадів або довідалися б ми саме таку Катерину Білявий