Твір з зарубіжної літератури для 10 класу на тему: “Історія трагічного кохання А. Кареніної (Чому любов – пристрасть Анни і Вронського обернулась трагедією?)”
“Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему” (Л. Н. Толстой)
Трагічна жіноча доля – це не новий мотив у літературі будь-якого народу. Щодо російської літератури, то до Анни Кареніної читачі співчували і героїні І. Тургенєва Олені Інсаровій, і пушкінській Тетяні, і героїням творів О. Некрасова, О. Островського та багатьох інших письменників. Усіх їх з Анною ріднить природність вчинків та почуттів, душевна щирість, чистота думок, а головне – глибока трагічність їх долі. Але Л. Толстому
На мій погляд, трагедія у житті Анни почалася не тоді, коли вона, вже одружена жінка, зважилася кинути виклик суспільству і піти до свого коханого. Ця трагедія почалася задовго того, у той час, коли її, зовсім ще дівчинку, на догоді родині віддали заміж за набагато старшого процвітаючого царського чиновника. Вона досить довго чесно намагалася покохати свого чоловіка. А згодом, коли зрозуміла марність своїх спроб, виправдовувала своє життя з ним своєю любов’ю до рідного сина. Її чоловік, справжнє обличчя якого знала
Зустрівши на своєму життєвому шляху Вронського, Анна, світла людина з живою душею, уперше відчула, що ж таке справжнє кохання. А зрозумівши це, вона усіма силами намагалася вирватися с того кола, в якому вона опинилася, коли була віддана своїми батьками заміж. Але в той час закони були набагато суворішими і справжня любов до іншої людини не могла бути приводом до розлучення з пристойним для інших чоловіком. Крім того, якби розлучення все ж відбулося, Анна б назавжди втратила свого сина. Залишаючи свою родину, Анна вірніше за все розуміла, що найдорожче, що було в її житті – Серьожу – в неї віднімає не чоловік, а безмежна любов до Вронського.
Почавши нове життя, незважаючи на засудження оточуючого суспільства, Анна не бажає ховати свої відносини. Така поведінка усіх шокує і досить швидко навколо Анни зростає стіна відчуження. Її засуджують усі, навіть ті, хто у своєму житті грішив у стократ більше. Анна Кареніна могла примиритися і з скромним життям, і навіть з втратою сина, але вона ніколи б не змирилася з цим відчуженням. Та яким би лицемірним не було тогочасне суспільство, яким лицемірним не є світ сьогодні, я вважаю, що засуджувати Анну за її любов, за її вчинки ніхто не мав і не має права, у всякому разі більшість людей мають не менш гріхів, ніж Кареніна з Вронським. Героїня Л. Толстого добре розуміє, що вона живе у суспільстві, яким би воно не було. І тому, якщо й не хочеш підкорятися його законами, то рахуватися з ними треба обов’язково.
Мудрий психолог Л. Толстой ярко зображує усі душевні муки своєї героїні, її психологічний стан, коли у Анни не стало ні близьких, ні друзів, ні улюбленої справи, нічого, крім кохання. Але саме ця безмірна любов до Вронського, поза межами якої нічого не існувало, і стала головною трагедією життя цієї сміливої не по часу жінки.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)