Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи”
Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни
Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, що все можна і треба змінити на краще!
Я переконана, що, незважаючи на укорінену байдужість, звичну бездуховність і традиційну безпорадність, на Україну очікує культурне
Я вважаю, що наша Вітчизна зрештою стане на новий щабель технічного розвитку. Сьогодні спеціалізовані
Я сподіваюсь, що наша Батьківщина колись майстерно зіграє велику роль у світовій виставі на політичній сцені. Сьогодні нас уже не можна підкорити та примусити забути, хто ми є. Бурхливі події Помаранчевої революції, незадоволення економічною стратегію Росії, спалахи протесту проти політики Євросоюзу свідчать про вибір українців. Настав час обирати курс на кардинальні зміни. Прийшов день, коли треба озирнутися назад і зробити правильні висновки, бо вся наша історія написана кривавими літерами.
Чи зможемо ми піднятися над власною бездуховністю? Чи подолаємо століття технічного відставання та гнітючого економічного занепаду? Чи станемо плекати свою омріяну та вистраждану незалежність?
Хтось скаже, що тільки час нам відповість на ці питання. Я ж знаю, що майбутнє залежить від кожного з нас. Як влучно сказав В. Симоненко, “тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе”!