Твір по романі Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”

“У Ж. Верна неможливо знайти героя, що не був би готовий ризикувати життям заради порятунку іншого. Діюча великодушність, прагнення прославити людини, що зобов’язує його направити зусилля на благо суспільства, – от величні традиції, які характеризують творчість автора з погляду моралі, – писав Г. де Дисбах. Ми зачитуємося пригодницькими романами Ж. Верна, сюжети яких наповнені більшою кількістю пригод і надзвичайних подій

Романи письменника відрізняються нанизуванням нескінченної кількості окремих цікавих епізодів, у яких

героєві постійно загрожує загибель, але зненацька відбувається чудесний порятунок. Найменше герої Ж. Верна мріють про славу, багатство або гроші. Автор завжди вважав загарбницькі війни иколониальние грабежі найбільшою небезпекою, що загрожує мирного життя народів. Тому в романах, дія яких відбувається в колоніальних країнах, письменник рас каже про те, яке на корінне населення країни виявляється жорстокий тиск, як воно фізично знищується. Не став виключенням і роман “П’ятнадцятирічний капітан”. Як і в багатьох інших романах, у ньому Берн описує різні країни, моря й континенти, прославляє любов до
волі, людяність і вірність героїв. Шхуна “Пілігрим” відправилася з Нової Зеландії, взявши курс на Тихоокеанське узбережжя Південної Америки. Спочатку шхуна повинна була зайти в порт Вальпараїсо в Чилі, а потім відправитися в Сан-Франциско. У зв’язку з поломкою компаса шхуна відхилилася від курсу й, обігнувши південний край Америки (мис Горн), вийшла в Атлантичний океан. Потім вона перетнула його з південно-заходу на північний схід і зазнала катастрофи в берегів Екваторіальної Африки (у районі Анголи). Після катастрофи Дикий Сэнд разом з пасажирами шхуни “Пілігрим” виявився в Анголі, де герої були змушені переборювати безліч труднощів. Їм довелось пробиратися через непрохідні джунглі й топкі болота, ховатися від грози в термітнику, іти через пустелю. Вони були в полоні в работоргівців і бігли, плили на пирозі по ріці Конго й Атлантичному океану, піддавалися ще многим і багатьом небезпекам

У диких ненаселених місцях маленькому загону не доводилося розраховувати на достаток їжі, вони змушені були полювати й ловити рибу, боячись залучити своїми пострілами або увага. Їхня мужність не раз піддавалася різним випробуванням. Дикий Сэнд, наприклад, боровся з левом, переборював на пирозі бурхливий плин, ризикуючи напоротися на підводні камені й упасти в прірву. І ніколи перед особою смертельної небезпеки, що насувається, герої не втрачали холоднокровності й мужності, розуміючи, що порятунок залежить тільки від них самих

Герої роману подорожують, проходячи через жахи, смертельну небезпеку, але все закінчується щасливо. Це звичайні люди, яким властиві розважливість, людяність, справедливість. Вони здатні переборювати труднощі, небезпеки заради порятунку інших – це духовно багаті люди, і за такими людьми Майбутнє. Злочинці одержують заслужене покарання, тому що добро й справедливість завжди перемагають зло й віроломство

У романі автор викриває й гнівно засуджує систему работоргівлі в усьому світі, зокрема в Анголі, створює образи лиходіїв, жорстоких работоргівців різних національностей: португальців Негоро й Каимбру, американця Гарриса, араба Убн-Хамиса й інших. Пригодницькі добутки Ж. Верна й у наш час, коли його самі сміливі фантазії давно стали реальністю, залишаються популярними, і цей письменник займає гідне місце серед кращих майстрів світової літератури


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір по романі Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”