Твір на вільну тему: МОСКВА В ІСТОРІЇ РОСІЇ
“Хто ніколи не був на вершині Івана Великого, кому ніколи не траплялося оглянути одним поглядом всю нашу древню столицю з кінця в кінець… той не має поняття про Москву, тому що Москва не є звичайне велике місто, яких тисяча; Москва не безмовна громада каменів холодних, складених у симетричному порядку… немає! у неї є своя душа, своє життя. Як у древньому римському цвинтарі, кожний її камінь зберігає напис, написаний часом і долею, напис, для юрби незрозумілу, але багатими, рясну думками, почуттям і натхненням для вченого, патріота й поета!..”
На Русі здавна повелося на честь великих перемог російських воїнів зводити храми й собори. Це були свого роду пам’ятники військової слави. Відразу ж після нищівної перемоги над Наполеоном у Вітчизняній війні 1812 року цар Олександр I рещил звести в Москві храм на честь полеглих воїнів російської армії й рятування Росії від ворожої навали. Однак від рішення його побудувати
Храм будувався майже піввіку. Нарешті в 1883 році відбулося врочисте освячення храму. Поставлений був храм на Пречистенской набережній недалеко від Кремля й Кам’яного мосту
Висота його від підстави до купола більше 103 метрів. Кам’яна підлога будинку була схожа на різнобарвний килим із зображенням зірок, кіл, інших фігур. Масивні двері храму були відлиті із бронзи й прикрашені сценами з Біблії. Над розписом стін і вівтаря трудилися знамениті російські художники: Суриков, Крамской, Верещагін і інші
Доля цього чудового храму зложилася трагічно. В 1931 році він був висаджений. На його місці повинен був устати Палац Рад, що все-таки не був побудований. Довгі роки будівельний майданчик Палацу Рад пустувала, потім там улаштували басейн “Москва”. Недавно знову почався збір засобів на відновлення храму Христа Рятівника. У Москві завжди було багато монастирів. Багато хто з них були засновані на згадку про яку-небудь важливу подію в державі або на честь святого догідника. Будувалися вони по типі Кремля – як потужні фортеці на підступах до “першопрестольного граду” Московської держави
Монастирі не тільки захищали Москву, але й ставали центром розвитку російської культури, освіти й духовності. Ченці становили літописи, переписували древні книги, сприяли розвитку російської іконописної школи. Великий російський художник Андрій Рубльов, “Трійцею” якого донині захоплюється мир, теж був ченцем
В XIII столітті монастирі були дерев’яними й часто горіли. Тому з XIV століття їх стали зводити з білого каменю – вапняку, потім із червоної цегли. На подвір’ях монастирів з’явилися церкви з високими дзвіницями – “маківками”, схожі на писані тереми. Одним із красивейших московських монастирів є Новодівочий жіночий монастир. Він був заснований на південній границі Москви в 1524 році князем Василем III на згадку повернення до складу Російської держави Смоленська, більше ста років Великого князівства, що перебувався під владою, Литовського. Монастир розташований на березі Москви-Ріки, у чотирьох кілометрах від Кремля. Він не раз відбивав нападу кримських татар і литовський^-литовських-литовські-польсько-литовських військ
Новодівочий монастир – один з найдавніших на території сучасної Москви. Комплекс із господарських, житлових і культових будівель оточений кріпосними стінами, що мають Дванадцять веж і двоє парадних проїзних воріт. Центром монастиря є собор Смоленської ікони Богоматері. У соборі зберігся гарний стінний розпис, дорогоцінне начиння, тканини, вишивка. Недалеко від нього розташовується шестиярусная дзвіниця. Історичний інтерес представляє цвинтар Новодівочого монастиря. На ньому поховані учасники Вітчизняної війни 1812 року, декабристи, що видаються російські письменники, відомі вчені, державні діячі, актори
З 1922 року монастир став Музеєм історії й російського мистецтва XVI-XVII століть, з 1943 року – це філія Історичного музею. Поміняли один одного сторіччя. Змінилася Москва, сильно розрослася. Але й донині прикрашають її величні будівлі стародавніх монастирів, церков і храмів
(2 votes, average: 3.00 out of 5)