Твір на тему – Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”)
Найвищим досягненням письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської стала повість “Земля”. Звертання до реальних фактів, соціальних явищ йшло поряд із поглибленим реалізму атвторки, а емоційне ставлення до них – особливість творчої манери О. Кобилянської, яка пропускала крізь серце долю своїх героїв.
Письменниця змогла правдиво передати біль і сподівання селянина-трудівника та сутність самого процесу мислення хлібороба, допомагаючи зрозуміти нелегке життя простої людини, на яку лягає не тільки соціальний тягар, а й особисте горе.
Мене
Усе найкраще, що є в роду Івоніки, успадкував старший син Михайло – батькова надія та гордість. Івоніка прагне одружити його з Парасинкою не лише тому, що вона добра, працьовита, а передусім тому, що їхні ниви поряд. Та не судилося здійснитися цій мрії: Михайло покохав бідну наймичку Анну. Справжньою мукою стала для Михайла військова служба: парубка манила не тільки кохана Анна, а й батьківська земля, що чекала на його міцні руки.
Натомість Сава та Рахіра
Письменниця правдиво показала, як в умовах приватновласницького суспільства влада землі для селянина стає фатальною, як власницькі інстинкти знищують високі людські почуття.
Ця повість змушує замислитися на серйозними речами, у творі порушено дуже багато важливих питань, пов’язаних не лише з землею. Однак тема землі, на мою думку, є провідною в повісті, адже на землі ми народжуємося, на ній міцніємо, і, нарешті, після смерті вона бере нас у свої обійми…