Твір на тему степ
Що виникає у вашій уяві, коли ви чуєте: “український степ”? Безкрайні простори, вкриті рослинами, широкий простір, свобода. Так склалося, що дуже велика територія нашої країни знаходиться саме в степовій зоні. З дитинства ми зустрічаємо опис степу в багатьох творах української (і не тільки) літератури. Скільки письменників захоплено вимальовували найдрібніші деталі степової природи! Степ був представлений і в якості фону, на якому розгорталися події, і як самостійний персонаж.
Могутній, широкий та незбагненно красивий, степ водночас
Для нас степ набув майже сакрального значення, став символом прагнення волі та внутрішньої свободи особистості. Особливо гостро це відчувається у зв’язку з тим, що на долю української нації перепало дуже багато страждань, принижень та болю. Чим більше притиснень зазнавали українці, тим більш жаданим
Сьогодні, ми не дуже часто замислюємося над цим, сидячи в душних та сірих містах, ховаючись за моніторами у віртуальній реальності. Формально ми здобули свободу, ми незалежні та вільні. Але чи це є так насправді? Ми просто змінили одну неволю на іншу. Можливо, варто знов вийти в широкий степ, вдихнути повною груддю тонкий та солодкий запах степових квітів, доторкнутися до землі, закрити очі, відчути голоси своїх предків та послухати своє серце, що б’ється в такт зі степом, з природою, зі свободою…