Твір на тему – Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю
Іван Якович Франко – геніальний поет, чиї вірші справляють на читачів велизне враження. Коли читаєш їх, здається, що слухаєш розповідь Титана про недолю нашого народу, чуєш його громові заклики “до бога нового”, бачиш його серці, сповнене безмежної любові до всіх скривджених, віри й надії на краще майбутнє.
Окрім того, що І. Франко – визнаний майстер громадянської лірики, революційних віршів, він також великий майстер інтимної лірики. Чого варта його збірка “Зів’яле листя”, в якій поет висловив свої найніжніші почуття!
Із народних джерел черпав наснагу І. Франко. У вірші “Полудне. Широкеє поле безлюдне…” уособлює народну пісню в журливих звуках сопілки, що чарують його серце:
…І стиха до строю сопілки
Поплив із народним до спілки
Мій спів.
У стилі народних
Іван Франко ще з юнацьких літ захоплювався етнографією та фольклором, а ставши відомим письменником, утілив це у своїй поезії. Читання поезії І. Франка – це завжди насолода, урочисто-святковий настрій, хвилини духовного зростання.