Твiр на тему: “Благородний вчинок товариша”
У наш досить складний час, час, коли шкала моральних принципів та людських цінностей суттєво змінилася не в кращу сторону, коли матеріальні блага ставляться вище духовних надбань, інколи починає здаватися, що з нашого життя зовсім пішли честь та благородство, милосердя та доброта. Але це зовсім не так, бо й сьогодні існують одвічні людські цінності, на які не зможуть вплинути ніякі історичні кризи та зміни суспільства. Ці цінності будуть існувати вічно і вічно будуть знаходитися люди, якім притаманні такі якості, як гідність і благородство.
У
Наше
У найскладніших обставинах, навіть тоді, коли виправити ситуацію здається неможливим, ніяк не можна переступати ту межу, за якою кінчається володарювання людського розуму над нашими вчинками і починається темна влада егоїстичних бажань та інстинктів. Треба утверджувати, розвивати, берегти і підносити свою гідність, треба завжди бути благородною людиною.
Корінь справжнього благородства – у переконаннях і думках, які повністю співпадають з людською мораллю. Саме тому так важливо не берегти в своїй душі чорних думок і плекати у ній тільки добрі наміри та почуття.
Благородство і чистота думки – речі взаємозалежні, бо не може людина з поганими думками та заплямованою совістю називатися благородною, і навпаки – коли людина благородна, то вона ніколи не принизить себе до безчесних намірів або аморального вчинку. Благородна людина завжди буде діяти згідно з законами совісті та честі, гідності та милосердя, вона ніколи не встромить ножа у спину, не підставить підніжку, не буде даремно давати обіцянки. Благородна людина за будь-яких обставин буде дивитися у вічі, незважаючи на те, хто перед нею – ворог чи друг. Всі життєві негаразди на своєму шляху ця людина буде зустрічати з високо підведеною головою, вона завжди буде дивитися тільки вперед, що б на неї не чекало у майбутньому. Благородна людина буде долати всі перешкоди з гідністю і сміливістю.
“Не може при добрі той жить,
Хто хоче злу й добру служить,
Бо, хтівши догодить обом,
Він швидко стане зла рабом”.
(І. Франко)
Благородство – це мудрість і вміння завжди тримати себе в руках. Воно тендітне й ніжне і водночас міцніше від самої товстої броні, бо благородство єднає дух і тіло, бо в його основі – чистота і непорочність душі. Та якщо благородство занедбати, відбудеться цілковите знищення і самогубство душі, залишиться лише тлін і порох, залишаться тільки руїни. Благородство людської особистості виявляється саме в тому, наскільки тонко і мудро людина може визначити, що гідне, а що негідне. Гідне повинно стати самою суттю духовної культури, негідне ж – викликати у нас зневагу.
“А правда лиш одна – вона колюча,
Гірка й жорстока. І завжди в біді,
Тож мужнім будь – оборони її”.
(А. Малишко)
Щодо благородства у повсякденному житті, то його можна побачити у самих звичайних вчинках оточуючих нас людей, наших товаришів. Я вважаю, що благородним вчинком можна вважати бажання твого товариша застерегти тебе від поганих вчинків, його вміння нічого від тебе не приховувати і казати правду в очі. Не менш благородним вчинком може бути й звичайна допомога старим людям, бажання вступити місце жінці в громадському транспорті, привітлива поведінка відносно інших та поважливе ставлення для людей. З цих маленьких, майже непомітних, але дуже достойних вчинків і складається справжнє благородство.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)