Твір-Міркування про вірш А. С. Пушкіна “До Чаадаєва”
Вірш “До Чаадаєва” починається рядками, у яких Пушкін згадує про безтурботну юність:
Любові, надії, тихої слави
Недовго ніжив нас обман,
Зникли юні забави,
Як сон, як ранковий туман.
Ми бачимо, як чудово передає поет відчуття, які випробовує людина в пору дорослішання, коли приходить час розстатися з наївними мріями й ілюзіями дитинства.
Цей вірш написаний у формі послання до приятеля. Чаадаєв – друг Пушкіна, офіцер, філософ, член революційного суспільства “Сполучник благоденства”.
Не можна не звернути
Ми чекаємо з томленьем упованья
Мінути вільності святий, Як чекає коханець молодої
Мінути вірного свиданья.
Поет широко дивиться на мир, що змушує його відчути свою відповідальність за те, що відбувається з рідною країною. Тому він призиває як свого друга, так і всю вільнодумну молодь Росії присвятити своє життя вітчизні. Пушкіна виражає надію, що самовладдя буде зруйновано, що Росія стане вільною країною. Вона не забуде ті, хто боровся проти самодержавства:
Поки свободою горимо,
Поки серця для честі живі,
Мій
Душі прекрасні пориви!
Цей вірш можна визначити і як патріотичне. Слова “вітчизна” і “воля” тут звучать як синоніми. Слово “зірка” у часи Пушкіна символізувало революцію. Вірш це не було надруковано відразу, але його знала й повторювала прогресивна молодь, майбутні декабристи. Саме з такими людьми Пушкін зв’язував всі свої мрії й надії. У посланні “До Чаадаєва” відчувається переконаність поета в тім, що саме в цей момент історичного розвитку вітчизні потрібні ті прекрасні якості, які є в прогресивної дворянської молоді: освіченість, розум, чесність, енергія, невгасиме прагнення до волі, гаряча любов до батьківщини. От чому така глибока віра в краще Майбутнє звучить у фіналі вірша:
Товариш, вір: зійде вона,
Зірка чарівного щастя,
Росія вспрянет від сну,
И на уламках самовластья
Напишуть наші імена!