Твір-мініатюра на тему: “Щоб я хотів змінити у творі “Пригоди Олівера Твіста”
Роман Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста ” – це твір, спрямований не тільки на те, щоб показати жорстокі і нелюдські умови, в яких проживала в Англії 30- 40-х років XIX століття переважна більшість простого народу, а й на те, щоб виправити це несправедливе життя або хоча б в черговий раз привернути до нього увагу суспільства.
Головним героєм роману “Олівер Твіст” є маленький хлопчик, який народився у робітному будинку. Олівер Твіст з перших хвилин свого життя залишився круглою сиротою. У ті часи це означало лише одне – повне поневірянь
Як письменник-просвітитель, Чарльз Діккенс ніколи не докоряв персонажів своїх творів їх невіглаством і бідністю. Жалюгідним станом своїх героїв він дорікав суспільство, яке відмовляло таким людям у підтримці і не допомагало тим, хто народився у бідності і на все життя був приречений на приниження і позбавлення. А умови для бідних у тогочасному світі були нелюдські.
Робітні будинки, в обов’язок яких входило забезпечення
Коли читаєш роман “Пригоди Олівера Твіста”, іноді здається, що письменник-реаліст у своєму прагненні показати всі вади і недоліки сучасного йому суспільства, надто згущує фарби. Насправді ж він частіше пом’якшував їх, оскільки видима їм реальність була ще більш немислимою і неправдоподібною. Взяти хоча б неймовірно важку, жахливу дитячу працю. Малюки, взяті в учні сажотрусом, змушені були по багато годин на день проводити в закопчених трубах лондонських будинків, перебуваючи в постійній небезпеці застрягти або задихнутися там. Виснажені роботою побоями і недоїданням, діти часто помирали, не зумівши вибратися з димаря.
Опинившись на вулицях волею випадку, дівчатка і хлопчики, які нікому не були потрібні, частіше усього ставали назавжди втраченими для суспільства, бо, звичайно ж, потрапляли в жорстокий кримінальний світ зі своїми нелюдськими порядками і законами. Усі вони ставали жебраками. Дівчата з часом починали торгувати своїм тілом, а хлопці займалися крадіжками та розбійництвом. Більшість з них закінчувала своє нещасливе і недовге життя на шибеницях, а у кращому випадку – у в’язницях і на каторзі.
Як і багатьох письменників того часу, Чарльза Діккенса хвилювало багато питань, серед яких – що робить людину такою, якою вона стає: благородною і порядною або злочинною, безчесною і підлою; що є у формуванні людського характеру і особистості найголовнішим: здібності і задатки людини, її походження чи суспільне середовище? І чи завжди “злочинний” означає “бездушний”, “жорстокий” і “підлий”?
Відповідаючи на ці запитання, Чарльз Діккенс у цьому романі створив не тільки нетиповий образ Олівера Твіста, а й образ Ненсі – маленької дівчинки, яка потрапила у кримінальній світ у ранньому віці, але зберегла чуйне, добре серце і здатність співчувати. На мій погляд, саме їй вдалося захистити маленького Олівера Твіста від хибного життєвого шляху.
В романі все добре закінчується. Але я, не претендуючи на письменницькі лаври, все ж таки дещо змінив би у цьому творі. Я б викреслив з роману той період життя хлопця, який він проводить у поневіряннях, доки не зустрічається з паном Браунлоу. А ось зустріч Олівера з Ненсі я б обов’язково залишив. Таким чином я зробив би життя хлопчика іншим. Воно було б майже щасливим, навіть незважаючи на те, що народився Олівер у робітному дому.
Та все одно, роман Чарльза Діккенса “Пригоди Олівер Твіста” є живим відгуком на актуальні і злободенні проблеми будь якої доби. А за своєю популярністю і кількістю вдячних читачів цей твір можна по праву вважати народним романом.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)