Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель”
Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої людини, її почуття і переживання. Чому ж Ф. Достоєвський виділяє М. Гоголя, як першого, хто відкрив читачам світ “маленької людини”?
Повість “Шинель” – одна з кращих у творчості Гоголя. У ній письменник постає перед нами як майстер деталі, сатирик і гуманіст. Розповідаючи про життя дрібного чиновника, Гоголь зміг створити незабутній яскравий образ “маленької людини” зі своїми радощами і бідами, труднощами і турботами. Безпросвітна нужда оточує Акакія Акакійовича, але він не бачить трагізму свого становища, тому що зайнятий справою. Башмачкін не обтяжується своєю убогістю, бо не знає
“Маленькій людині” не судилося бути щасливою у цьому несправедливому світі. І лише після смерті здійснюється справедливість. Душа Башмачкіна знаходить спокій, коли повертає собі втрачену річ. М. Гоголь показав не лише життя “маленької людини”, але і його протест проти несправедливості життя. Хай цей “бунт” боязкий, майже фантастичний, але герой виступає за свої права, проти основ існуючого порядку.