Твір: “Цитати до образу Діка Сенда з твору Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”

Колись древньогрецькій філософ Вергілій сказав: “Відважним доля допомагає…”. Яскравим прикладом цього вислову може служити відомий у всьому світі роман французького письменника Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.

У цьому романі видатний автор найвідоміших пригодницьких романів розповідає про надзвичайні пригоди у відкритому океані та нетрях тропічної Африки, які довелося пережити юному Дику Сенду та його вірним друзям. Героям книги довелося пройти важкий шлях, який пролягав від Нової Зеландії до берегів Каліфорнії.

На цьому шляху друзі були вимушені випробувати свої сили у протистоянні з океанськими просторами, тропічними джунглями, дикими племенами людожерів і лютими хижаками. Усі товариші Дика Сенда були або морехідцями, або звичайними мандрівниками. Тому коли місіс Уелдон та її син потрапили в біду, їм ні на кого було сподіватися, крім Дика Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на шхуні, володарем якої був її чоловік. Зрозумівши це, юнак справдив високу довіру дорослих, які знаходилися поряд з ним, і прийняв на себе керування невеличкою командою і судном після загибелі екіпажу “Пілігрима”.
Ставши п’ятнадцятирічним капітаном, Дик взяв на себе відповідальність за життя місіс Уелдон і її сина, а також п’ятьох негрів, яких врятувала команда шхуни.

Дик Сенд залишився лідером своєї невеличкої команди і після того, коли “Пілігрим” розбився об рифи, а його пасажири опинилися в диких нетрях тропічної Африки. На їхню доли випало чимало іспитів, але важче за все було юнакові. Бо від його рішень, його команд та його дій залежало життя і доля його товаришів по нещастю, що повністю довірилися п’ятнадцятирічному капітанові. І незважаючи ні на що, він виправдав сподівання цих людей.

Дік Сенд “був уже майже чоловіком у ту пору, коли його однолітки ще залишалися дітьми” – так пише про нього Жуль Верн. “Син невідомих батьків, що виріс у виховному будинку”, Дик ще в дитинстві твердо вирішив самотужки стати справжнім чоловіком и усього добитися самотужки. А “важка робота моряка вже підготувала його до життєвих битв”. Письменник стверджує, що “у нього було обличчя людини не тільки сильної, але і відважної”. Незважаючи на свою відвагу хлопець спочатку думав, а лише потім діяв, що не раз зберегло його життя та життя його друзів. “Відважним, а не просто хоробрим майже завжди посміхається доля”, – вслід за Вергілієм вторить Жуль Верн. Хлопцю під час пригод довелося думати багато про що, коли він залишився на шхуні замість капітана. Не менш проблем йому довелося вирішувати і після того, як корабель розбився на узбережжі Африки. У нього було недостатньо життєвого досвіду та знань, але в таких випадках Дик покладався на інтуїцію, яка майже ніколи його не підводила. Врятувавшись сам і врятувавши своїх друзів, хлопець навіть не підозрював, що “зробив щось таке, що називають блискучими подвигами”. Та й через кілька років після незвичайних пригод п’ятнадцятирічного капітана та його команди хлопець казав: “Якби на борту “Пілігрима” я знав усе те, що має знати справжній моряк, скількох нещасть вдалося б уникнути!”. А за характером Дик залишався скромним і простим юнаком. Він тільки починав важкий життєвий шлях справжнього капітана.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір: “Цитати до образу Діка Сенда з твору Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”