Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Твір аналіз циклу творів Пушкіна “Маленькі трагедії”

Твір аналіз циклу творів Пушкіна “Маленькі трагедії”

У творчій спадщині Пушкіна існує цикл невеликих драматичних добутків, називаних “маленькими трагедіями”. По характері вони близькі до філософської лірики. У них також піднімаються більші загальнолюдські проблеми, пов’язані з питаннями про сенс життя, про смерть і безсмертя, про призначення мистецтва. “Маленькі трагедії” Пушкін написав в 1830 р. під час знаменитої Болдийской осіни, що виявилася одним з найбільш плідних періодів у його Творчості. У центрі уваги автора – “драматичні вивчення”, по вираженню самого Пушкіна,

що стосуються насамперед таємниць людського характеру у зв’язку з певною історичною епохою. “Маленькі трагедії” будуються переважно не на зовнішніх, а на внутрішніх конфліктах, як це відбувається, наприклад, в “Скупому лицарі”.

Саме по собі назва ” Скупий лицар ” уже наштовхує на глибокі міркування. Сполучення цих слів представляється несподіваним. У свідомості читачів поняття “лицар” звичайно зв’язується з поданнями про відвагу, честі, хоробрості, великодушності, але ніяк не про скнарість. Але в той^-те й полягають оригінальність і новаторство задуму Пушкіна, що він лаконічно

й разом з тим винятково глибоко показав, як влада грошей і взагалі нові економічні відносини, що вторгаються в європейське життя, перетворюють Барона в лихваря й користолюбця. Барон у Пушкіна – лиховісна, похмура демонічна фігура, для якого золото замінило все – і родинні прихильності, і просто людські зв’язки. Тема влади, що розтліває, грошей, надзвичайно актуальна й злободенна в XIX в., буде розкрита Пушкіним і в інших його добутках (наприклад, в “Піковій дамі”), а надалі стане однієї з ведучих для всій росіянці літератури

Конфлікт в “Моцарте й Сальери” заснований не на темі заздрості або ураженого самолюбства, як може спочатку здатися, а на зіткненні різних життєвих позицій, протилежних поглядів на мистецтво, на призначення художника. Моцарт у Пушкіна втілює життєрадісність і відкритість душі, справжній артистизм. Сальери вражений несправедливістю: “безсмертний геній” дістався, з його погляду, “гуляці дозвільному”. Сальери переконаний, що можна перевірити гармонію алгеброю. Правда, для цього потрібно разъять музику, “як труп”. Але тільки таким чином, уважає він, повинне розвиватися й удосконалюватися мистецтво. Світлий геній Моцарта спростовує ці подання. Для Моцарта Музика – велике мистецтво, для Сальери – ремесло, якому можна навчитися безустанною працею, подвижництвом. Сальери розуміє й високо цінує геній Моцарта, але, ио його думки, вихованню молодих музикантів Моцарт із його неповторною геніальністю може принести тільки шкода. Він перешкодить іншим, що не володіє таким же божественним дарунком, відверне їх від завзятої, кропіткої праці, а це приведе до загального занепаду мистецтва. Сальери зважується на злочин, на лиходійство в ім’я вищої справедливості (як він неї розуміє), Пушкін зовсім не виправдує Сальери, та й немає йому виправдання, але поет прагне пояснити причини лиходійства шляхом уважного й об’єктивного драматичного вивчення помислів Сальери. “…Геній і лиходійство // Дві речі неспільні”. Ці слова Моцарта потрясають Сальери. Він намагається їх спростувати, але марне. Етика й естетика завжди йдуть поруч.

В історії світової літератури образ Дон Жуана був одним з найбільш популярних. У пушкінському “Кам’яному дст” ми зустрічаємося з новим і оригінальним тлумаченням цього образа. Дон Гуан у Пушкіна – людин Відродження, він кидає сміливий виклик старому й похмурому миру середньовіччя. Це зовсім не традиційний розпусник і спокусник. Можна навіть припустити, що він, щиро полюбивши донну Ганну, “весь переродився”. У всякому разі, умирає він з її ім’ям на вустах. Але аморальне запрошення, звернене до статуї, бути присутнім на його любовному побаченні із удовою вбитого їм Командора вносить додатковий відтінок у наше подання про пушкінського героя. Прав був Бєлінський, коли відзначав, що люди, подібні Дон Жуану, “уміють бути искренно жагучими в самій неправді й неудавано холодними в самій пристрасті, коли це потрібно”. Звідси й неминуча відплата за образу любові як високого людського почуття, за егоїзм. В остаточному підсумку Мова йде про моральну відповідальність особистості й за своє життя, і за життя інших. Романтичний герой не зважає на закони, вдачами, звичаями, легко переступає через них. Але індивідуалістичний бунт здатний порушити не тільки закони далекої йому середовища, але й загальнолюдські закони. Викриття, розвінчання аморальності індивідуалістичного бунту також стануть однієї із традицій російської гуманістичної літератури (досить згадати в цьому зв’язку творчість Достоєвського).

“Ппр під час чуми” є вільним перекладом однієї сцени з п’єси англійського драматурга Вильсона “Чумної місто”. Проблема життя й смерті протягом усього творчого шляху постійно була в центрі уваги Пушкіна. Поет прославляє не смиренність і покірність перед судьбою, але велич людини, що кидає гордий виклик самої смерті

Одночасно з “маленькими трагедіями” Пушкін почав працювати над народною драмою “Русалка”, побудованої на широкому використанні фольклорного матеріалу – легенд, весільного обряду, пісень. На жаль, “Русалка” залишилася незакінченої

В. цілому драматургічні добутки з’явилися блискучим творчим досягненням Пушкіна. У його “маленьких трагедіях” дані зразки реалістичного зображення складного й суперечливого духовного миру людини. Характерне для всієї наступної російської літератури XIX в. проникнення в “діалектику душі” починалося вже в пушкінських утворах – зовсім невеликих по розмірі, але величезних по ідейно-художній значимості


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Суть конфлікту між головними героями. “Маленькі трагедії” “Маленькі трагедії” були написані Пушкіним у період Болдинской осіни (1830 рік). Цей добуток займає дуже важливе місце у Творчості поета, тому що після “Бориса Годунова” (1825 рік) з його монументальністю Пушкін створює короткі сцени з невеликим числом діючих осіб. “Маленькі трагедії” – це цикл п’єс, що складає із чотирьох трагедій:...
  2. Порівняльна характеристика образів Моцарта й Сальери (по трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери”) …Геній і лиходійство – Дві речі неспільні. А. Пушкін. Моцарт і Сальери В основу “маленької трагедії” Пушкіна про Моцарте й Сальери покладена відома Легенда про смерть знаменитого композитора від руки друга-музиканта, що заздрить його славі й таланту. Перед нами з’являються два чоловіки, чиє життя тісно пов’язана з музикою, але мети...
  3. Герой трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” Історичний прототип: італійський композитор Антонио Сальери (1750-1825), автор сорока із зайвим опер, пользовавшихся наприкінці XVIII в. великою популярністю (найвідоміша серед них – “Тарар” на лібрето П. Бомарше). Задум цієї “маленької трагедії” виник у середині 20-х років, коли навколо імені Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791) зложився своєрідний культ, одним із проявів якого...
  4. Аналіз вірша Пушкіна “Паж, або П’ятнадцятий рік” * Що користі в ньому? Як якийсь херувим, * Він трохи заніс нам пісень райських…” По цих непрямих асоціаціях вірш і Драма притягаються друг до друга, а виходить, і мотив відкритого отруєння одержує більшу ймовірність і значимість. Глянемо, нарешті, на кульмінацію “Моцарта й Сальери” з погляду сценічності. Цілком можливо, що,...
  5. Аналіз циклу ліричних віршів Пушкіна Віршем “Зимовий вечір” відкривається цикл не зв’язаних між собою тематично, але родинних за духом народностей як закінчених, так і незавершеними ліричних віршів, що залишилися, Пушкіна про простих людей з народу й про красу рідної російської Природи. До цього циклу ставиться й народна Балада “Наречений” (1825) , чудова по досвіду розробки...
  6. Ідея “надлюдини” у трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” і романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Постійні звертання до А. С. Пушкіна – одна з найважливіших особливостей усього Творчості Ф. М. Достоєвського. “Усе, що є в мене гарного, всім цим я зобов’язаний йому”, – визнавався Достоєвський. Він був першим, хто по-справжньому глибоко зрозумів творчість Пушкіна, проникнув у мир його ідей. Після мовлення Достоєвського на відкритті пам’ятника...
  7. Аналіз поеми Пушкіна “”Моцарт і Сальєрі” Найбільш проста відповідь полягає в тім, що Пушкін ніколи не деталізує в ремарці дій і вчинків своїх персонажів. Дійсно, більшість ремарок у межах драматичного циклу винятково лаконічні, а в тих випадках, коли поводження персонажа зафіксоване в чьих-нибудь словах, ремарки й зовсім відсутні. “Співає”, “встає”, “стукають” – от характернейшие приклади Однак...
  8. Проаналізуйте збірку А. Міцкевича “Балада і романси”. Мотиви туги у циклі “Кримські сонети”, ліризм творів, що увійшли до циклу Проаналізуйте збірку А. Міцкевича “Балада і романси”. Мотиви туги у циклі “Кримські сонети”, ліризм творів, що увійшли до циклу. Адам Міцкевич – найвидатніший польский поет. Його роль для польської літератури можна порівняти з роллю Пушкіна для російської літератури, Шевченка – для української. Міцке­вич був родоначальником нової польської літератури й нової...
  9. Майстерність у побудові діалогу. По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін ‘Моцарт і Сальери” У першому ж діалозі Сальери доводить на прикладі всього свого життя, що ніколи не був заздрісником. Чому саме Моцарт так змінив характер літнього вже Сальери, допоміг пробудитися в ньому невідомому раніше почуттю заздрості? Та й заздрість пі це? Чи не ховає Сальери під цим пригожим у цьому випадку прийменником інше...
  10. Сюжет і амплуа поеми Пушкіна “”Моцарт і Сальери” Найрізноманітніші амплуа, жанри й сюжети поводження людей у період, що цікавить нас, дозволяють затверджувати, що сам Пушкін був органічно включений у процес життєвої гри й що він, подібно своєму Моцарту, порию зовсім усвідомлено грав різного роду веселі, ризиковані й драматичні ситуації. Життєва гра містить у собі проектування людиною різних модусів...
  11. Аналіз вірша А. С. Пушкіна Цей вірш присвячений Ганні Петрівні Керн, з якої Пушкін уперше познайомився в Петербурзі в будинку Олениных, на початку 1819 р. Уже тоді поет був зачарований красою й зачаруванням Ганни Керн. Після цієї зустрічі пройшло шість років, і Пушкін знову побачив Керн улітку 1825 р., коли вона гостювала в Тригорському у...
  12. Спільні мотиви “Заповіту” Шевченка і творів Горація та О. Пушкіна Тарас Шевченко хоч і створив свій “Заповіт” під впливом хвороби, цей твір став бойовою програмою. Він починається звертанням до народу. Автор висловлює палку любов до трудящих, до рідної землі, віру в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове суспільство. “Заповіт” має спільні мотиви з такими творами, як ода...
  13. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…” Вірш “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…” присвячено А. П. Керн, з якої Пушкін уперше зустрівся в 1819 році у своїх знайомих у Петербурзі. Через 6 років вони зустрілися в Тригорському. Керн зачарувала поета. Перед від’їздом молодої красуні Пушкін приніс їй видрукуваний перший розділ “Євгенія Онєгіна”, куди був вкладений листок з віршем....
  14. Аналіз вірша О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” “Тебе, як першу любов, Росії серце не забуде!..” – написав про О. С. Пушкіна Тютчев. І ці слова виявилися пророчими. Перший російський національний поет, родоначальник всієї наступної російської літератури – таке визнане місце й значення О. С. Пушкіна в її розвитку. Читачі люблять його поезію не тільки за ніжний ліризм...
  15. Аналіз вірша Пушкіна “Анчар” Вірш, безсумнівно, відбиває певні сторони цієї дійсності. По своїй узагальненості воно невимірно ширше й глибше прямих і безпосередніх відповідностей, тому окремі досвіди по розкриттю внутрішнього зв’язку “Анчара”, наприклад з навкруги проблем, що лежать в основі “Відповіді Катенину” (10 листопада 1828 р.), викликані безпосередньою близькістю їхнього написання, при всьому значенні для...
  16. Аналіз вірша Я пам’ятаю дивовижне мгновенье Пушкіна А. С На думку відомого критика Н. Скатова, “ніхто ні до, ні після Пушкіна вже не створив у російської поезії нічого подібного до пушкінського образа любові… Любові – у зародку, у розвитку, у становленні, в изжитости, любові в разнообразнейших станах…”. Один з таких скороминущих станів, неповторних часточок буття поет запам’ятав у вірші...
  17. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” Вірш А. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” можна віднести до філософської лірики. Тут ми бачимо роздуму автора над вічними питаннями, які хвилюють кожної людини: про радість і гору, про сенс життя, про сьогодення й Майбутнє. * Якщо життя тебе обдурить, * Не засмучуйся, не гнівайся! * У день зневіри...
  18. Аналіз вірша Пушкіна “До моря” Улітку 1824 р. А. С. Пушкін по наущению своїх ворогів був відправлений петербурзьким начальством у псковське Село Михайловское. Ще в Одесі поетом опановували похмурі настрої. “Нудно… от приспів мого життя” – писав він своєму другові Дельвигу, при цьому називаючи себе “посилальним невільником”. А отут ще стояла розлука з морем, що...
  19. Аналіз творів Вольтера Як влучно помітив Пушкін, у вольтерівських творах “філософія говорила загальнозрозумілою й жартівливою мовою”. Якщо у Вольтера й не було таланту яскравого, оригінального мислителя, то блискучим письменницьким талантом він володів цілком. Філософ, учений, історик, політик, він був насамперед письменником. Уся творчість його виросла на перетині передової ідеології й літературної майстерності. Причому...
  20. Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів) Олександр Пушкін знаменитий своєю лірикою, присвяченою жінці, коханню: “Я помню чудное мгновенье”, “На холмах Грузии…”, “Я вас любил. Любовь еще, быть может…”Все в жертву памяти твоей”, “Что в имени тебе моем”, “Мадонна”. На відміну від своїх сучасників, поетів-романтиків, які розглядали кохання як пристрастне почуття, що супроводжується муками та стражданнями, Олександр...
Твір аналіз циклу творів Пушкіна “Маленькі трагедії”
«
»