ТРОЛЛОП, Ентоні
(1815 – 1882)
ТРОЛЛОП, Ентоні (Trollope, Anthony – 24.04.1815, Лондон – 06.12.1882, там само) – англійський прозаїк.
Батько майбутнього письменника був невдачливим ученим: заради досліджень він занедбав невелику юридичну практику і чимало заборгував, через що був змушений утікати від кредиторів у Бельгію. Френсіс Мілтон Троллоп (1780-1863), матір письменника, жінка рішуча і не без уяви, також не була практичною. Зібравши рештки грошей, вона емігрувала у США, замешкала у містечку на фронтирі у Цинциннаті, відкрила там магазин модних речей і дуже швидко розорилася.
Тимчасом Ентоні, учень Харроу та Вінчестер-коледжу, не домігся успіху ні в соціальній, ані в науковій сферах, за що його навіть назвали “паршивою вівцею сім’ї”. У 1834 p., завдячуючи впливу та зв’язкам матері, він зайняв місце молодшого клерка
Проте як письменник Троллоп відбувся тільки у 1855 p., після виходу “Попечителя” (“The Warden”), першого із шести романів “Барсетширських хронік” (“Chronicles of Barsetshire”), куди ввійшли “Барчестерські вежі” (“Barchester Towers”, 1857), “Лікар Торн” (“Doctor Thome”, 1858), “Парафія Фремлі” (“Framley Parsonage”, 1861), “Хатинка в Еллінгтоні” (“The Small House at Allington”, 1864) і “Остання хроніка Барсета” (“The Last Chronicle of Barset”, 1867). Кожен із романів є завершеним твором, і, за винятком двох перших, вони між собою тісно не пов’язані, хоча хронологічно продовжують один одного і багато героїв переходять із книжки у книжку. У Барсетширі, вигаданому графстві на заході центральної Англії, панує мир, всезагальна повага та своєрідна простота звичаїв. Найрізноманітніші типи священиків і світських героїв населяють Барчестер, адміністративний центр графства та резиденцію єпископа.
“Попечитель” і “Барчестерські вежі – найвідоміші романи Троллопа. “Лікар Торн” приваблює чудово розробленими характерами героїв. “Парафія Фремлі”, любовний роман із життя духовенства, приніс Троллопу справжню славу. У “Хатинці в Еллінгтоні “з’являється улюблена героїня письменника, Лілі Дейл. “Остання хроніка Барсета”, незважаючи на деякі композиційні недоліки, цілком заслуговує оцінки, даної самим Троллопом: “Найкращий роман, який я написав”.
У 1867 p. Троллоп звільнився з управління пошт, і того самого року став одним із засновників журналу “Сент-Полз мегезін”, який видавав до 1870 p., потім подорожував. Т. п’ять разів побував у США, двічі об’їхав навколо земної кулі і написав кілька подорожніх замальовок про Північну Америку, Австралію, Південну Африку й Ірландію.
Маючи більше часу для творчості, Троллоп розпочав ще один цикл романів – із парламентського життя, всього шість книг: “Чи пробачиш ти їй?” (“Can You Forgive Her?”, 1864), “Фініас Фінн” (“Phineas Finn”, 1869), “Діаманти Юстасів” (“The Eustace Diamonds”, 1873), “Фініас повернувся” (“Phineas Redux”, 1874), “Прем’єр-міністр” (“The Prime Minister”, 1876) і “Герцогські діти” (“The Duke’s Children”, 1880). У них Троллоп спробував утілити свої суспільно-політичні погляди.
У 70-х pp. Троллоп, як і інші письменники-вікторіанці, відійшов від гумористичного змалювання людей і звичаїв і звернувся до соціальної сатири, до того часу невиразної у його творчості. Роман “Як ми тепер живемо” (“The Way We Live Now”, 1875) відобразив гіркоту втрати моральних цінностей.
Усього Троллоп написав 47 романів і значну кількість документальних творів. Помер письменник у Лондоні у 1882 р.
М. Іваненко
(1 votes, average: 5.00 out of 5)