“Трагічне безсмертя людини та її нездоланність за твором “Старий і море”
У складних життєвих обставинах, коли на кону стоїть честь, гідність, а іноді і життя, людина здатна на найсміливіші і найвідчайдушніші вчинки, щоб довести самій собі і оточуючим щось дуже важливе. У таких ситуаціях людина готова ризикнути власним життям і свободою, готова довести свій організм до страшної знемоги аби домогтися того, чого вона бажає. Один з таких прикладів розповідається в повісті Ернста Хемінгуея “Старий і море”.
Головний герой цієї повісті, старий по імені Сантьяго, до своїх років вже дійсно виглядав старим. Він був
Рибак Сантьяго продемонстрував свою нездоланність і безсмертя тоді, коли, здавалося б, він вже не зможе вижити. Рибу утягнула його човен занадто далеко, фізично вимотала його і поставила на межу втрати свідомості, а значить, і подальшої смерті. Сантьяго зміг перемогти, але підсумковий результат все-таки став дуже трагічним. Повністю заслужений ним видобуток, трофей дивовижних розмірів, який міг би принести йому справжню славу, був повністю з’їдений акулами, від нього залишився лише один скелет. Людина дійсно сильна, але природна стихія занадто складна і непередбачувана. Якщо мова про одну людину, то зі стихією годі й намагатися боротися, адже, швидше за все, людину чекає трагічна поразка.