Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”)
Бертольд Брехт (1898-1956) своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного.
Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути
Історія життя Галілея – драматична. Інквізиція змушує великого вченого, щоб він зрікся свого вчення. Є така легенда, що Галілей не змирився і вигукнув: “А все-таки вона обертається!” Брехт відкидає цю легенду і показує Галілея, який зрікся своїх переконань перед судом інквізиції. Та Галілей уособлює вченого, який визнає тільки одне – свою місію служіння істині.
У останніх епізодах Брехт змальовує Галілея, який продовжує свою працю. Бути героєм і померти легко, набагато важче покласти на себе відповідальність за увесь світ, продовжувати працювати, навіть не знаючи, чи будуть коли-небудь використані твої відкриття. У п’єсі стикаються різні ідеї про долю людини, а сюжет побудований не тільки на розкритті значення творчості людини, а й на усвідомленні героєм свого призначення.
Історія Галілея для Брехта – лише притча для постановки великої соціально-філософської проблеми. При уважному аналізі виявляється, що драма Брехта не зовсім історична. Не важко впевнитися, що багато міркувань Галілея лежить в основі його досвіду. Вчинки Галілея розкривають його думки, демонструють ясність і точність авторського соціального аналізу. Брехт бере відомий і популярний сюжет або історичний епізод і відбудовує філософську притчу, щоб примусити читача задуматися над важливими життєвими питаннями.