Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого

Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого

Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії…
Продовжуючи й творчо розви-заючи традиції Т. Шевченка у змалюванні нелегкої, часом трагічної, жіночої долі, І. К. Карпенко-Карий розповів у драматичних творах про життя й проблеми жіноцтва

своєї доби – середини XIX – початку XX століття. Зображуючи своїх Харитин, Софій, Варок, драматург щиро вболівав за їхню тяжку життєву дорогу і запитував у себе й у суспільства: “Хто винен?” Це актуальне на той час соціалько-політичне питання письменник переносить у площину побутових відносин, часто зумовлених як моральними, так і суспільними чинниками.
З-під пера митця у 1885 році виходить драма “Наймичка”. Нескладна й загалом звичайна в ті часи історія про зведення беззахисної юнки багатієм набуває в творі широкого художнього узагальнення. Карпенко-Карий трактує тему по-своєму, засуджуючи
розтлінну мораль тих, хто тримає в своїх руках гроші, багатство, владу.
Образ наймички Харитини виписаний у кращих народних традиціях. Вона сирота, живе серед чужих людей, за неї нікому заступитися, а кривдять її тяжко щодня. Але дівчина мусить терпіти. Бо надіятися їй ні на кого й немає на що. Становище безвихідне. Майбутнє дівчини таке ж похмуре, безрадісне, як і минуле. Цим скористався підступний, морально розбещений багатій Цокуль і зробив Харитину своєю коханкою. Довірлива й щира дівчина вірить йому, сподівається на щастя. Та коли Цокуль, знівечивши життя беззахисній наймичці, навчає її брехати й лицемірити, вона виявляє свою незрівнянну моральну вищість над кривдником, рішуче відкидаючи його облудні поради й тавруючи цього хижака словами правди: “Я все кину вам під ноги, не треба мені нічого вашого! Воно давить мене, дихати не можу. Я була обшарпана, та зате у вічі сміливо дивилася всім”.
Драматург викрив у “Наймичці” огидну, розтлінну мораль тих, хто своїм божеством зробив багатство, яке нібито давало таким цокулям право на вседозволеність, безкарність, розбещеність. Знівечити життя іншої людини задля власної миттєвої втіхи – норма їхнього існування. Морально ниці, лицемірні, такі людці живуть серед нас і сьогодні, тому драма залишається актуальною завжди.
У 1886 році з’являється психологічна соціально-побутова драма “Безталанна”, в якій тема жіночої недолі звучить так само трагічно, яг і в попередньому творі. Перша редакція п’єси мала назву “Хто винен?” Перед нами проходить життя двох молодих жінок – Софії й Варки. Різні за вдачею, за темпераментом, вони однаково нещасливі в особистому житті. Стихійна сила почуттів Гната, в якого вони обидві закохані, призводить до непоправної помилки: посварившись із гордою свавільною Варкою, парубок на зло їй одружується з тихою, доброю, щирою дівчиною Софією. Вона так довго бідувала і так прагнула щастя, що беззастережно повірила і Гнатові, і Варці, і навіть свекрусі – людині озлобленій, жорстокій, яка стає врешті винуватцем смерті Софії.
Доля персонажів “Безталанної” трагічна. Жінки не можуть нічого змінити, не знаходять виходу зі складного становища. Потрапивши у вир почуттів, вони безсилі вплинути на природний їх хід.
Ідіотизм сільського життя накладає на обох свій відбиток: жінки переконані в тому, що не мають права міняли щось: розлучитися, викрити перед іншими тиранію свекрухи, відстояти свою позицію, влаштувати своє життя самостійно, незалежно від чужої волі.
І. Франко, високо оцінюючи “Безталанну”, писав, що в цій “моральній атмосфері” сільського побуту “автор хотів дошукатись головного джерела вини і трагічного конфлікту осіб, що діють в його драмі”.
Проблеми, пов’язані з долею жінки, будуть актуальними завжди, бо через свою соціальну значимість вони потребують постійної уваги.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого (8 клас) 1. Стисло перекажіть біографію І. Карпенка-Карого. Назвіть справжнє ім’я письменника? Чому він обрав собі такий псевдонім? Справжнє ім’я Івана Карпенка-Карого – Іван Карпович Тобілевич. Першу частину псевдоніма утворено від імені батька письменника (Карпенко – тобто син Карпа), друга частина подвійного прізвища взята з твору “Назар Стодоля” (герой цього твору Гнат...
  2. “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – славетне досягнення української драматургії ХІХ століття” Люди вмирають – ідеї вічні. (Іван Карпенко-Карий) Якщо проаналізувати життя українського народу у другій половині ХІХ століття, коли Російська імперія за будь-яку ціну намагалась винищити наші народні звичаї, надбання, заборонити мову, літературу, друковані видання, то стає зрозумілим, наскільки людям у той час потрібен був Іван Карпенко-Карий. Народ просто надзвичайно потребував...
  3. Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс...
  4. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків,...
  5. Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі...
  6. Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” була написана наприкінці вісімдесятих років ХІХ? століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. Уній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через три десятиліття після скасування кріпацтва. Щоб охарактеризувати їх найбільш стисло,...
  7. Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми ІІ половини XІX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, живучи серед селян-кріпаків, І. Карпенко-Карий...
  8. Комедія Карпенка-Карого “Хазяїн” Карпенко-Карий створив новий тип соціальної; комедії. Розвиваючи, як і Островський, гоголівську традицію принципово “безгеройної” (тобто без позитивного героя) комедії, він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ. Комедійний сюжет письменник розгортає навколо одного персонажа, а його оточення – як ті, що йому протистоять, так і ті, що його підтримують, –...
  9. Новаторство Івана Карпенка-Карого Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XІX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх...
  10. Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив...
  11. Твір Згубний вплив грошей на персонажів (за комедією Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Згубний вплив грошей на персонажів (за комедією Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні...
  12. У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенка-Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає...
  13. Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая...
  14. Біографія Івана Карпенко-Карого Іван Карпович Тобілевич (літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. Із початку 60-х років брав активну участь в українському театральному житті. Протягом...
  15. ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Провідні образи творчості Т. Шевченка. 2. Образ жінки матері у творах митця: А) дівчина-покритка як утілення безталанності; Б) мати-одиначка, удова – утілення трагічності материнства; В) святість материнства – святість Божої Матері. 3. Філософське сприйняття Шевченком жіночності...
  16. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний...
  17. Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників,...
  18. ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА. “КАТЕРИНА” 1. “Катерину” Т. Шевченко присвятив… А Своїм сестрам. Б Усім дівчатам. В В. Жуковському. Г Якову де Бальмену. 2. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони… А Не цуралися будь-якої роботи по господарству. Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів. В Не лінилися здобувати освіту. Г Не кохалися з москалями....
  19. Моє ставлення до Пузиря (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого,...
  20. Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей,...
Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого
«
»