Трагедія людини в оповіданнях Бабеля
За пафосом революції Бабель розглянув інший її лик: він зрозумів, що революція – це екстремальна ситуація, що оголює таємницю людини. Те, що стало дозволеним в екстремальній ситуації революції, показує Бабель, накладає печатку на майбутніх людей
У новелі “Лист” історія про те, як “кінчали” спочатку брата Федю, а потім “папашу”, на ієрархічній шкалі життєвих цінностей героя займає те ж місце, що й прохання “заколоти рябого кабанчика” і надіслати його в посилці, або розпити про “коросту в передніх ногах” оставшегося
Безпристрасно, здавалося б, описана сцена вбивства старого-єврея козаком Кучерів. “Прямо перед моїми вікнами кілька козаків розстрілювали за шпигунство старого єврея зі срібною бородою,- читаємо ми знамениті рядки з оповідання “Берес-течко” – Старий взвизгивал і виривався.
– Якщо хто цікавиться,- сказав він, – нехай прибере. Це вільно…”
Але не можна не помітити: безпристрасність письменника мниме. Його відношення до вбивства виростає з віковічної гуманістичної норми, що засуджує насильство. Відсутність любові й симпатії до героя виступає як відчуженість автора й тим самим усередині себе містить оцінку