Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Толстой – майстер зображення внутрішнього стану

Толстой – майстер зображення внутрішнього стану

Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На нього впливають різні чинники, здебільшого соціальні. І найвидатниші постаті намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірш; у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності.

Проте ця людина була представником панівного класу. Всі твори Толстого розкривають проблеми людини. Тому найбільш вагомі постаті, зображені автором, проходять через своєрідний психологічний злам.

У П’єра Безухова, одного

з героїв роману-епопеї “Війна і мир”, таких зламів кілька. Викликані вони розладом із самим собою, неприйняттям середовища, до якого він належав. Переважали об’єктивні чинники: життєвий устрій Росії змінився під впливом війни 1812 року. Саме цей факт відродив П’єра у той момент, коли він остаточно перекопався у марності своїх внутрішніх зусиль, і перед нами з’являється новий герой, загартований усвідомленням близькості до народу.

Андрій Болконський значно раніше переглядає свої колишні ідеали. На це наштовхнули його і аустерліцькі події, і смерть дружини, і пов’язане з цією смертю почуття

відповідальності за долю близької людини, і спроби знайти себе у прилученні до реформаторської діяльності Сперанського, і невірність Наташі. Моральну опору Андрій Волконський знайшов в усвідомленні себе як частки великого цілого, ім’я якому – народ.

У “Анні Кареніній” межа між добром і злом – у духовному світі героїв. Риси характеру Анни Кареніної, такі як сила волі, високо розвинене почуття людської гідності, сміливість і відвертість, зумовлюють психологічний стан, в якому повсякчас перебуває героїня. В задушливій атмосфері аристократичного світу вона не може не покохати Вронського, наділеного позитивними якостями.

Але Вронський не зміг подолати суперечливість між своїми благородними вчинками і мораллю свого оточення. Отже, внутрішній стан героїв “Анни Кареніної” зумовлений не лише станом суспільства, а й їхніми особистими якостями.

Глибокий психологічний аналіз стану героїв Толстого пов’язаний з почуттями внутрішнього демократизму самого автора, релігійно-моралістичним ставленням до людини і її вчинків. Серед найвидатниних творів Л. М. Толстого є твір, в якому один з центральних героїв не може розв’язати своїх моральних проблем. Це Дмитро Нехлюдов з роману “Воскресіння”.

Єдиний засіб позбавлення від суспільного зла він вбачає у відродженні кращих моральних якостей особистості Тому глибока психологічна криза, в яку потрапляє герой, зумовлена усвідомленням особистого злочину – підлості у ставленні до Катюші. Воскресіння героїв відбувається саме в моральному плані.

Через внутрішній стан людини Л. М. Толстой показує героїв не можна засуджувати, вони самі і судять себе, і прирікають на муки, і карають. Саме в цьому і полягає найвищий геній Л. М. Толстого як майстра художнього слова.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Лев Толстой майстер зображення внутрішнього стану героїв Що у світі є прекрасніше за людину? Адже вона найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, саме тому людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму уявляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи....
Л. Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Що в світі є прекрасніше за людину? Адже вона – найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, тому саме людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї...
Майстерне зображення внутрішнього стану героїв у романах Л. М. Толстого Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На нього впливають різні чинники, здебільшого соціальні. І найвидатніші постаті намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності. Проте ця людина була представником...
Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “INTERMEZZO” М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло не від некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним...
Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “Іntermezzo’ М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником...
Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою “Прометей”) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко присвятив одну зі...
Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою “Прометей”) АНДРІЙ МАЛИШКО АНДРІЙ МАЛИШКО “) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко...
Засобу художнього зображення внутрішнього миру людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” (Особливості психологізму) Філософський^-філософський-соціально-філософський роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році. Достоєвський відтворює картину життя в Росії середини XIX століття, коли країна переживала потужні соціальні зрушення й моральні потрясіння. Він створює книгу про мешканців темних кутів Петербурга, що розорилися дворянах і новій буржуазії. Зміст роману був продиктований самою дійсністю; у ньому...
Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті Марселя Пруста “Кохання Сванна” У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман “У пошуках утраченого часу”. Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а...
Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті М. Пруста “Кохання Сванна” У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман “У пошуках утраченого часу”. Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а...
Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі XX сторіччя Модернізм – це узагальнене найменування цілого ряду нереалістичних конструктивних літературно-мистецьких стилів, що склалися на початку XX сторіччя. Свою назву ця літературна течія дістала від французького слова moderne, що в перекладі означає новітній, сучасний. Ця назва ніби підкреслює розрив із мистецькими традиціями XIX сторіччя. Визначальна його прикмета – орієнтація на красу,...
Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі XX століття Модернізм – це узагальнене найменування цілого ряду нереалістичних конструктивних літературно-мистецьких стилів, що склалися на початку XX століття. Свою назву ця літературна течія дістала від французького слова тосіегпе, що в перекладі означає новітній, сучасний. Ця назва ніби підкреслює розрив із мистецькими традиціями XІX століття. Визначальна його прикмета – орієнтація на красу,...
Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі XX століття (за романом А. Камю “Чума”) У кінці XІX – на початку XX ст. в мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини і світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники все більше заглиблюються у внутрішній світ людини. Особливе місце в літературі XX століття займає показ психології героїв, спроба зобразити складність...
Глибина і витонченість зображення внутрішнього життя Сванна (за повістю М. Пруста “Кохання Сванна”) Головною справою життя французького письменника-модерніста М. Пруч (1871 – 1922) був семитомний роман-епопея “У пошуках втраченого часу”. Сюжет твору – безперервний стихійний, який проходить крізь свідомість Марселя – героя-оповідача. Особливе місце в структурі багатотомного роману Пруста посідає повість ” Кохання Сванна”. Це передісторія основного сюжету, життя Марселя, і водночас ніби...
Майже всі поети в своїй творчості широко використовують краєвид, опису природи. У Анни Ахматової краєвид сполучається з душевним переживанням, а душевне переживання стає частиною сільського життя. Скупо відібрані деталі сільського краєвиду непомітно й ненав’язливо приєднуються до характеристики внутрішнього стану людини. “Заплакана осінь, як вдова в одязі чорних, всі серця туманить…” Однак цей стан не результат візьме сільського побуту, воно не підсумок розказаного. Туга постає тут настільки ж речової, реальної подробицею навколишнього світу: “І буде так, поки Найтихіший сніг не зглянеться над скорботної і втомленою…” В автобіографії Ганна Ахматова повідомляє: “Кожне літо я проводила в колишній Тверській губернії, в п’ятнадцяти верстах від Бєжецький. Це нежівопісное місце: розорані рівними квадратами на горбистій місцевості поля, млини, трясовини, осушені болота, “ворітця”, хліба, хліба… Там я написала дуже багато віршів… Тверське самота – садиба Слепнєво, яка знаходилася поблизу однойменного...
Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Воланд, герой роману Булгакова, – представник сил зла, очолює світ потойбічних злих сил. Автор називає його “князем темряви”, “духом зла”, “повелителем тіней”. У героя є багато чого...
Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає...
Л. Н. Толстой. Життя й творчість 1. Короткі біографічні відомості. 2. Трилогія “Дитинство”, “Отроцтво”, “Юність”, становлення типового толстовського героя. 3. Історія появи роману “Війна й мир”. 4. Трагізм головної героїні роману “Ганна Каренина”. 5. Переломний момент у житті Л. Н. Толстого. Великий російський письменник Л. Н. Толстой народився 28 серпня (9 вересня) 1828 року в маєтку...
Знаменитий Л. Н. Толстой Звати його однією з перших називають серед фінських письменників, у яких великий вплив справила російська література, творчість і як особистість Л. М. Толстого, – Юхані Ахо (1861 – 1921), Юхані Эркко (1849 – 1906), Казимира Лейно (1866 – 1919), Теуво Паккалы (1862 – 1925), писав по-шведському До. А. Тавастшерны (1860...
Сатиричне зображення дійсності у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатирик – це людина, яка говорить мовою сміху. Мовою барвистою, що має безліч відтінків на палітрі мистецтва: від трагічної іронії до веселої буфонади. Але в кожного сатирика усе ж таки власна мова, і кожен автор обирає фарбу, яка йому до душі. І досвідчений читач, не вагаючись, розпізнає твір Булгакова –...

Толстой – майстер зображення внутрішнього стану

« Ми легко стати запорожцем? (За переказом “Прийом у запорожці”)

Сочинение “Старые вещи” или “Музей забытых старых вещей” »