Тимчасова й просторово-значеннєва структура роману “Майстер і Маргарита”
Від “Білої гвардії” до “Майстра й Маргарити” Булгаков зображував свій час як час апока-липтичное, як “час світових катастроф”. Говорять, що в такі часи “мовчать” не тільки закони, але й музи. І час дійсно намагався сховати від сучасників і своє беззаконня, і свій трагізм: на поверхні офіційно визнаної поезії гриміли “звучні вірші” – “здійміться!” так “розвийтеся”, як говорить один булгаковський персонаж, тоді як потрібні були зовсім інші вірші, що-небудь начебто: “Бура мглою небо криє”, – які недарма
И тільки через піввіку після смерті письменника його життя й творчість виникають перед нами без білих плям і купюр, якими довгі роки відрізнялися публікації його добутків, як і роботи, йому присвячені. І самою більшою білою плямою залишався довгий час останній Твір Булгакова ” Майстер і Маргарита “. При першому знайомстві з “Майстром і Маргаритою” створюється враження, що час дії основної, московської частини роману не
У свідомості переважної більшості й читачів, і дослідників зміцнилася думка, що Булгаков пристосувала події до деякого невизначеного часу, що сполучить прикмети життя як 20-х, так і 30-х років. Подібна думка, як виявилося, досить точно відбиває авторський задум на окремих етапах роботи над текстом. Так, у самому ранньому варіанті, редакції 1929 року, час дії московських сцен позначено червнем 1934 року, пізніше виправленим на червень 1935 року. У тій же редакції смерть поета Житомирського датувалася 1933 роком
Але всі події, що відбувалися в Москві, були присвячені до певних днів червня. Події, пов’язані з візитом Волан-Так у Москву, відбуваються в тому самому місяці – червні, хоча рік постійно міняється й усе далі відсувається в Майбутнє (у різних редакціях). Чому ж письменник вибрав саме цей місяць? Можливо, один з мотивів тут – літня жару
Згадаємо, що надзвичайна спека – провісник появи нечистої сили. Так, майже містичні події повести “Фатальні яйця”, пов’язані з відкриттям чудесних променів, починаються в жаркий червневий день 1928 року. Але даний мотив – не єдиний. У редакції 1929 року дія ершалаимских сцен також розвертається в червні. Тим часом Булгакову, синові професори Київської духовної академії, людині, що уважно вивчав Біблію й библеистику, безсумнівно, було гарно відомо, Що місяць нисан давньоєврейського календаря, на який, відповідно до свідчень Євангелій, доводяться події, пов’язані з арештом і стратою Ісуса Христа, відповідають у різні роки різним весняним місяцям християнського (юліанського) календаря (старий стиль) – березню або квітню, але ніколи не відповідають червню
Точно також і час дії московських сцен, у яких легко простежується паралель Жагучому тижню, у ранніх редакціях свідомо віддалено хронологічно від православного Жагучого тижня й Великодня, які в XX столітті ніяк не можуть доводитися на червневі дні. Пристосувавши дію й у Москві, і в Ершалаиме до червня, Булгаков підкреслював у такий спосіб невідповідність подій роману євангельської традиції. З іншого боку, факт, що московські й ершалаимские сцени відбувалися, як підкреслено Булгаковим, у тому самому місяці, повинен був звернути увагу читача на їх глибокий внутрішній зв’язок. Однак слід зазначити, що вже в ранніх редакціях письменник розглядав можливість іншої, більше традиційної приуроченості подій свого роману
Останній раз начерк хронології подій роману Булгаков зробив в 1938 році. Тут до травня присвячена й перша зустріч Майстра з Маргаритою, і основні події московських сцен роману. До травня ж із проміжком у рік віднесена перша зустріч Майстра й Маргарити і їхня остання зустріч у земному житті перед переходом у надмир-ность і в остаточному тексті добутку. Тут ми вже не знайдемо прямого позначення часу дії московських сцен
Єдина вказівка – зауваження про чудність “цього страшного травневого вечора”, коли Бездомний і Берліоз зустрілися на Патріарші з Воландом. Ця зустріч відбувається в середовище, а останній політ Майстра й Маргарити закінчується в ніч із суботи на неділю. Таким чином, всі події московських сцен укладаються в чотири дні тижня, причому в ті ж дні відбувалися події в древньому Ершалаиме, віддаленому від Москви в просторі й часі. Происходящее в Москві датується по григорианскому календарі (новому стилю), прийнятому в СРСР із 1918 року
Оскільки середовище Жагучого тижня в романі – це вже травневий день, православна Великдень у той рік повинна була доводитися не раніше чим на 5 травня. Такій умові в XX столітті відповідає тільки один рік – 1929, коли Великдень був саме 5 травня по новому стилі (або 22 квітня по старому). Але в роман уведені й риси нового часу, причому з деяким, свідомим або несвідомим, випередженням. Дядько Берліоза їде на вокзал на тролейбусі, а цей вид транспорту з’явився в Москві тільки в 1934 році
Проміжок часу, що розділяє московські й ершалаимские сцени, був названий точно (у ранній редакції): 1900 років. Але, головне, це день Воскресіння Христа, свято православного християнського Великодня, це одночасно воскресіння Иешуа й воскресіння Майстра, і в момент, коли герої московських сцен зустрічаються з героями біблійної легенди, древній ершалаимский мир у романі зливається з
(1 votes, average: 5.00 out of 5)