Тільки людина відповідальна за добро й зло (По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”)
– …Так хто ж ти, нарешті? – Я частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо… И. В. Гете. Фауст М. А. Булгаков – один із чудових письменників післяреволюційної епохи. Доля Булгакову дісталася важка, у ній було багато конфліктів, перемог і поразок. Роман ” Майстер і Маргарита ” став одкровенням великого письменника. Дотепер точно ніхто не зміг визначити, що являє собою сатиричний, філософський, психологічний, а в ершалаимских главах – роман-притча “Майстер і Маргарита”.
Його розглядали і як результат світового
Але, на мій погляд, основна тема роману – проблема добра й зла. Ця тема завжди займала провідне місце в російської філософії й літературі. Спочатку поняття добра й зла розглядалися не як похідні від волі людини. Але Булгаков спростував цю думку й відкрив нам у своєму романі одну з найважливіших
Як добро й зло, Иешуа й Воланд внутрішньо взаємозалежні й, протиборствуючи, не можуть обходитися друг без друга. Цей взаємозв’язок у романі виражається в описах обох персонажів – автор наголошує на ті самі речі. Воланд “по виду – років сорока із зайвим”, а Иешуа – двадцяти семи; “під лівим оком у людини був великий синець…”, а у Воланда “праве око чорний, лівий чомусь зелений”; у Га-Ноцри “у куті рота – садно із запеченою кров’ю”, а у Воланда був “рот якійсь кривій”, Воланд “був у дорогому сірому костюмі… Сірий берет він хоробро заламав на вухо…”, Иешуа з’являється перед прокуратором одягненим “у старенький і розірваний голубой хітон
Голова його була прикрита білою пов’язкою з ремінцем навколо чола…”. И, нарешті, Воланд відкрито заявляв, що він поліглот, а Иешуа, хоч і не говорив цього, але крім арамейської мови знав ще грецький і латинь. Але найбільше повно діалектична єдність, взаємодоповнюваність добра й зла розкриваються в словах Воланда, звернених до Левию Матвія, що отказались побажати здоров’я “духу зла й володареві тіней”: “Ти вимовив свої слова так, як (начебто ти не визнаєш тіней, а також і зла. Не будеш (чи ти так добрий подумати над питанням: що б робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, якби з її зникли тіні? Адже тіні виходять від предметів і людей. От тінь моєї шпаги. Але бувають тіні від дерев і від живих істот
ЧиНе хочеш ти обдерти всю земну кулю, снеся з його ладь усе дерева й все живе через твою фантазію насолоджуватися голим світлом? Ти дурний”. Як з’являється Воланд? На Патріарших ставках він з’являється перед Берліозом і Іваном Бездомним, представниками радянської літератури, які, сидячи на ослоні, знову, дев’ятнадцять століть через, судять Христа й заперечують його божественність і саме його існування
Воланд же намагається переконати їх в існуванні Бога й диявола. Так знову ж відкривається якийсь зв’язок між ними: диявол (тобто Воланд) існує, тому що Христос є (у романі – Иешуа Га-Ноцри), і заперечувати його – значить заперечувати своє існування. Це одна сторона питання
Інша ж полягає в тім, що Воланд насправді “…частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо”. Зовсім ясно,
(2 votes, average: 3.00 out of 5)