Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся”

Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся”

Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи ранком, звертатися до’Бога з подякою. Треба пам’ятати, що всі ми на цім світі гості, і не вдаватися в тугу, коли ми щось втратимо чи не отримаємо від життя. Таку філософію сповідував

герой повісті “Маруся” Наум Дрот, простий селянин, кріпак, який своєю невтомною працею не тільки зберіг те, що залишили йому батьки у спадок, а й зумів стати доволі заможною людиною.

Наум і Настя мали одну дочку Марусю. Як підростала, то батьки не випускали її з очей, слідком за нею ходили, а дівувати стала – убирали, як квіточку: “Усі груди так і обнизані добрим намистОіМ з червінцями, …поверх шиї на золотій бархатці, широкій, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус і у кольці зверху камінець червоненький… так так і сяє”. Носила Маруся баєву червону спідницю, тоненьку біленьку сорочку, картату

плахту, шовкову запаску, каламайковий пояс, сині суконні панчішки, червоні черевички, а біля пояса тримала хусточку мережовану. Довгі чорні коси заплітала дрібушка за дрібушкою та заквітчувала їх різнокольоровими стрічками. Маруся виглядала як “городянські дівчата”, як панночка. Василь, який з першого погляду покохав Марусю, теж був вдягнений дуже пристойно і на весіллі товариша поклав більший за інших викуп, що свідчило про працелюбність і достаток хлопця. Він був сиротою, але подався у місто і став свитником. Хазяїн, де Василь працював, хотів одружити хлопця із красунею-до-чкою та взяти його в прийми, але Маруся заступила хлопцеві світ.

Наум і Настя з щирим серцем приймали Василя у хаті, але коли хлопець прийшов свататися, відмовили. На вмовляння старостів, на сльози і прохання Марусі Наум відповів, що ніколи не згодиться на одруження своєї доньки з Василем. Мудрий батько розуміє, що Василь був би добрим чоловіком Марусі, але він добре знає життя і передбачає, що сироту при першій нагоді заберуть в армію. Як тоді житиме Маруся? Ні жінка, ні вдова. Не шанують солдаток на селі, збиткуються з них, ніхто не вірить у те, що вона чесно чекає чоловіка. Діти солдатів ростуть без батьківського ока, без чоловічої науки, хазяйство хиріє. Наум знає, що дядьки не допоможуть Василеві найняти заміну, а як він сам почне допомагати, то вийде так, що тягтимуть з нього до останньої копійки, а справа не вирішиться. Василеві залишається лише одне – самому заробити на найманця, виправити папір. Тільки тоді Наум згодиться на весілля.

Замислився Василь над словами Наума, визнав їхню правдивість, пішов заробляти гроші до купців, вивчився читати, рахувати. Хазяїн помітив старанність хлопця і пообіцяв, що сам знайде найманця, сам заплатить хоч і п’ятсот рублів^ а Василь потім буде відробляти. Здається, що молодих чекає довге щасливе життя. Але коли Василь надовго поїхав у справах, Маруся дуже журилася, тужила за коханим. Вона передчувала* що не діждеться Василя.

Заробив Василь великі бариші хазяїнові, летів, мов на крилах до Марусі, але не на те весілля втрапив: не на посаді побачив свою кохану, а мертвою на лаві. І вини ні на кому немає: пішла по гриби, застудилася і згасла, як свічечка. І Чому ж життя буває таким несправедливим? Здавалося, що такі гарні людиї як Маруся і Василь, створені для щастя, а їхнє кохання, яке перемогло усі заборони, має бути вічним. Але вони так і не пізнали щасливого подружнього життя через майнову нерівність і соціальну несправедливість. Повість “Маруся” стала улюбленим твором простих українців. Та й видатні письменники того часу захоплювалися благородними, душевними, працьовитими, скромними героями твору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з...
  2. Образ Наума Дрота та його дружини Насті в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко В образі Наум” Дрота Квітка показав ідеального, на його погляд, селянина. “Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь, п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви – так...
  3. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна...
  4. “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не...
  5. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються...
  6. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і...
  7. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і...
  8. Скорочено “Маруся” Квітки-Основ’яненко Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, з...
  9. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  10. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  11. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди...
  12. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов...
  13. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  14. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  15. “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно...
  16. Маруся – моя улюблена героїня повісті Г. Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з...
  17. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх...
  18. Тема. І. Квітка-основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г...
  19. Проблема “нерівності душ” у романі “Маруся Чурай” Проблема “нерівності душ” у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про Марусине серце, що воно “горде і трудне”....
  20. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю...
Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся”
«
»